На лаву підсудних у Сарнах потрапили лише четверо злочинців, решта їхніх спільників ще гуляють дорогами України, отож водії, що їдуть за кордон, повинні остерігатись нічних поїздок, бо їх може підстерігати бандитський «їжак», зроблений із цвяхів, нанизаних на волосінь.
На лаву підсудних у Сарнах потрапили лише четверо злочинців, решта їхніх спільників ще гуляють дорогами України, отож водії, що їдуть за кордон, повинні остерігатись нічних поїздок, бо їх може підстерігати бандитський «їжак», зроблений із цвяхів, нанизаних на волосінь. …«Мерседес» раптово на щось наскочив. Проїхавши ще кілька метрів, водій-вінничанин був змушений зупинитись, бо зненацька пробитими виявились обидва передні колеса, їх треба було бортувати. Він вгледів, що позаду на трасі з’явилось якесь авто і запідозрив, що колеса були пробиті зумисне. — Втікай негайно у ліс, схоже, тут будуть бандити! — наказав Вадим Олені. Вона схопила сумку з грошима та щезла серед дерев у лісі. Вадим почав знімати колесо, відчуваючи противний холодок, який повільно сковував все тіло. Він не помилився. Невдовзі побачив біля себе кількох незнайомців, які вибігли з авто, що зупинилось позаду. Вони оточили Вадима кільцем. Бандитів цікавило, де водій ховає гроші, а що вони мають бути, були впевнені, адже той їхав дорогою, що вела до кордону України, а отже — за товаром. Коли почули, що грошей немає, не повірили, почали бити, а потім обшукали мікроавтобус. Грошей не знайшли, із злості розбивши вікна, бандити щезли. Олена за всім спостерігала із-за дерев і тремтіла від жаху. Коли незнайомці від’їхали, розв’язала водія та сказала, що побіжить у село, щоб звідти викликати міліцію. Щойно зникла, як бандити… повернулись. Вадима знову почали бити, щоб сказав, куди поділась його супутниця. Коли почули, що та пішла за допомогою, миттю щезли. Ця історія трапилась у листопаді 2000 року. Гурт злочинців полював за водіями мікроавтобусів, які рухались у напрямку кордону, у Львівській, Волинській та Рівенській областях. У лісах вони кидали на дороги «іжачок», примушуючи тих зупинитись та вийти з салону, щоб замінити колеса, а тоді грабували. У липні 2000 року на Львівщині вони зупинили «Мерседес» іванофранківців, що прямували за кордон, побили всіх, хто в ньому був, забрали валізу з каталогами меблів, 2200 доларів, годинник та шкірянку потерпілих. У серпні того ж року вчинили напад на «Форд-Транзит» харків’ян на Волині. Двох чоловіків побили, а потім зв’язали. Цього разу здобич «мисливців за удачею» була чималою: вони забрали грошей та речей на суму понад 56 тисяч гривень. Поділили все у Львові. Наступного разу вийшли на полювання у листопаді того ж року. У Сарненському районі в їхню пастку потрапили кияни, які їхали у Польщу. Вони спробували вчинити опір бандитам і були нещадно побиті. Грабіжники забрали тисячу доларів, 2000 марок, 800 гривень, телефон та шкірянки. Бандити не могли повірити, що люди, які їдуть за товаром у Польщу, везуть таку мізерну суму. Киян зв’язали скотчем і залишили у лісі напризволяще. Сергій Нестеренко від отриманих травм помер, його напарника врятували сарненські лікарі. Коли оперативники у райвідділі почали оглядати мікроавтобус, звідти випало 11 тисяч дойчмарок. Бандити їх не знайшли, а обидва киянини насправді не знали, де схована валюта. Директор київської фірми перестрахувався. Заховавши валюту, він збирався повідомити про тайник своїм підлеглим лише тоді, коли ті перетнуть кордон. По-перше, в такому разі валюту не треба було декларувати, а по-друге, не знаючи про неї, підлеглі б поводились на кордоні спокійно, отож прикордонники нічого б не шукали. До речі, на суд хитрун директор на Рівенщину не приїхав, він щез із України. Розшукати чотирьох злочинців зуміли працівники управління карного розшуку Рівенщини, операцією з їхнього затримання керував досвідчений опер Ігор Запорожченко. Вони майже три роки просиділи у слідчому ізоляторі. На лаву підсудних потрапили Андрій Боднар, Любомир Романів (судимий за розбій та хуліганство), Михайло Стахів із Львівської області та Сергій Лямець з Херсону, який був судимим за вбивство. Віктор Шах із прокуратури Сарненського району, який був державним обвинувачем по цій справі, просив суд позбавити трьох злочинців волі на 15 років. — Боднар, Лямець та Романів засуджені до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Оскільки Сергій з Любомиром за попередні злочини були звільнені умовно-достроково, то суд приєднав до покарання невідбуті терміни, таким чином Лямець додатково має відсидіти 3 місяці, Романів — сім, — повідомив журналісту «РВ» прокурор Віктор Шах. Із усіх адвокатів після процесу найзадоволенішим був Віктор Хвесь, його підзахисний Михайло Стахів вийде на волю вже наступного року, його засуджено до трьох з половиною років позбавлення волі, три з яких він відсидів у СІЗО. Адвокат зумів довести, що Стахів безпосередньої участі у знущаннях над водіями не брав, лише був водієм бандитів. Хоча у суді трійка фактично визнала свою причетність до нападів на дорогах, проте запевняють, що своїх жертв не били. Державний обвинувач Віктор Шах підготував апеляцію, бо вважає, що злочинці отримали недостатнє покарання, а заслуговують значно суворішого.
