Під час одного з поєдинків рівенського «Вереса» було оголошено про проведення прощального матчу Володимира Новака. Зустрічатися мали ветерани рівенських «Авангарда» та «Торпедо». У визначений день і час на «Авангарді» справді зустрічалися ветерани цих команд, але ось процедури прощання та й самого Володимира Новака на полі помітно не було.
Під час одного з поєдинків рівенського «Вереса» було оголошено про проведення прощального матчу Володимира Новака. Зустрічатися мали ветерани рівенських «Авангарда» та «Торпедо». У визначений день і час на «Авангарді» справді зустрічалися ветерани цих команд, але ось процедури прощання та й самого Володимира Новака на полі помітно не було. Футболіст, який зіграв чи не найбільше ігор у складі спочатку «Авангарду», а потім «Вереса», причому у всіх можливих лігах, стояв собі скромно біля трибун. — Цей матч ветеранів до мене жодного відношення не має, — зазначив Володимир. — Не такого прощального матчу я хотів. Мені хотілося б вийти на поле з тими футболістами, з якими я грав: з Богданом Самардаком, Юрієм Баховським, а тут грають представники зовсім іншого покоління. Отож, гадаю, з прощальним матчем трішки зачекаю. У всій цій історії з прощальним матчем є ще один нюанс, про який Володимиру Новаку згадувати не дуже зручно: у футбольного клубу «Верес» перед своїм ветераном існує кількамісячна заборгованість із зарплати, і навряд чи було б доречно говорити про якесь прощання, повністю перед цим не розрахувавшись.
