За розбиту шибу у дверях міського суду Володимир і Людмила Смійчуки з Рівного мають заплатити 336 гривень: чоловіку призначили адміністративне покарання у вигляді 200 гривень штрафу, жінці — 136. Вони не згодні з таким рішенням суду і доводять, що інцидент, під час якого розлетілася шиба, стався місяць тому з вини бійців спецпідрозділу судової міліції «Грифон».
За розбиту шибу у дверях міського суду Володимир і Людмила Смійчуки з Рівного мають заплатити 336 гривень: чоловіку призначили адміністративне покарання у вигляді 200 гривень штрафу, жінці — 136. Вони не згодні з таким рішенням суду і доводять, що інцидент, під час якого розлетілася шиба, стався місяць тому з вини бійців спецпідрозділу судової міліції «Грифон». Розповідає Володимир Смійчук: — Міліціонери подали справу так, нібито ми з дружиною прийшли в суд розлучатися, почали з’ясовувати між собою стосунки, я накинувся на неї з кулаками, а коли один з міліціонерів кинувся на її захист, штовхнув його на скляні двері. Насправді ж все було по-іншому. Насамперед зауважу, що ми з дружиною вже 13 років у шлюбі, маємо двох дітей, в сім’ї у нас цілковита злагода. А 19 грудня ми прийшли в суд для того, щоб потрапити на прийом до голови суду Петра Денисюка. До цього дружина оскаржувала своє звільнення з роботи в одному з кафе, домоглася часткового задоволення своїх вимог, але не могла отримати на руки рішення суду. Ось ми й хотіли попросити Денисюка, щоб він вплинув на суддю, зобов’язав його не зволікати з видачею рішення… В приміщення суду ми зайшли близько 10.00. У холі за столом, за яким зазвичай сидить міліціонер, нікого не було, і ми пройшли уперед до турнікету. Я кажу дружині: «Проходь далі, якщо тут нікого немає...», але щойно вона прокрутила рукою турнікет, як з-за шафи з металодетектором назустріч вискочив охоронець і різко відштовхнув її назад. Я до нього: «Хто ви такий, чому штовхаєтесь?», а він погрозливо: «Зараз ти дізнаєшся хто я такий». Почав нас штовхати до виходу, за кілька хвилин до нього й конвоїр долучився. Разом вони затисли мене у куток в холі, поки один притримував, другий схопив рукою за горло, махає над головою наручниками, викрикує: «Зараз взагалі приб’ю». Дружина кинулася на мій захист, я також намагався хоча б руку нападника від своєї шиї відірвати, і ось приблизно в той момент шиба у дверях дзенькнула. Чи то я ненароком зачепив, чи то міліціонер заточився на неї або вдарив наручниками. Відтак міліціонери витягли мене на вулицю, збили з ніг, побили, надягли наручники і затягли назад у приміщення суду . Протримали до п’ятої вечора разом з дружиною, її навіть не відпустили, щоб змогла дитину зі школи забрати... Окрім апеляції на рішення міського суду про притягнення нас з дружиною до адміністративного покарання, я також звернувся у прокуратуру міста зі скаргою щодо заподіяння мені працівниками міліції тілесних ушкоджень, перевищення ними службових повноважень.
