Багаторічний воротар рівненського "Вереса" Андрій Сікальський втратив ногу після любительського футбольного матчу. На початку червня, щойно його новонародженому сину виповнилось десять днів, Андрій отримав тяжку травму, перечепившись на шкільному полі через камінь. Після кількох операцій лікарі констатували — треба рятувати вже не ногу, а життя. 27-річний голкіпер залишився інвалідом, і тепер його сім'я шукає гроші на дорогий протез, який поверне хлопцю якщо не спортивну кар'єру, то хоча б можливість ходити.
Багаторічний воротар рівненського "Вереса" Андрій Сікальський втратив ногу після любительського футбольного матчу. На початку червня, щойно його новонародженому сину виповнилось десять днів, Андрій отримав тяжку травму, перечепившись на шкільному полі через камінь. Після кількох операцій лікарі констатували — треба рятувати вже не ногу, а життя. 27-річний голкіпер залишився інвалідом, і тепер його сім'я шукає гроші на дорогий протез, який поверне хлопцю якщо не спортивну кар'єру, то хоча б можливість ходити. Одними з перших на заклик про допомогу відгукнулися місцеві футбольні фанати. Під час перегляду матчу Україна-Ізраїль на зеленій естраді у парку ім. Шевченка вони зібрали майже 800 гривень. Півтори тисячі гривень дав голова обласної федерації футболу Михайло Кривко. А на німецький протез, який багато в чому замінює справжню кінцівку, потрібно 30 тисяч євро. У родини воротаря, який останні роки працював торговим агентом однієї з пивних марок, таких грошей немає. Тож друзі футболіста готують звернення у різні благодійні організації, клуби та Федерацію футболу. Дружина Марина останніх два місяці була змушена і за малою дитиною доглядати, і до чоловіка в лікарню ходити, адже він переніс три операції. Нині Андрій вже вдома, але працювати вже не може. Ця травма — не перша у спортивній кар'єрі Андрія Сікальського. Три роки тому він був змушений зав'язати із професійним футболом через те, що травмував коліно. Хоч тоді лікарі й заборонили грати, відмовитись від футболу з друзями Андрій не міг. Власне, у футбольну школу "Верес" хлопець потрапив саме завдяки дворовому футболу. Відомий у Рівному фахівець Володимир Поліщук запросив хлопців на тренування, побачивши їхню гру біля школи. — Мені тоді було 11 років і я займався баскетболом, але футбол затягнув мене набагато сильніше, — згадує Андрій Сікальський. - Тому вважаю Поліщука своїм першим тренером. Після закінчення СДЮШОР "Верес" кілька років виступав за головну команду в другій лізі, грав за багато клубів у чемпіонаті області. Мене неодноразово визнавали найкращим воротарем на юнацьких турнірах, в тому числі й у Франції.
