Одразу в кількох представницьких міжнародних стартах брали наприкінці літа участь рівенські спортсмени. Андрій Скварук, Вадим Слободенюк та Ольга Міщенко повернулися з Парижа, де на тамтешньому «Стад де Франс» проходив чемпіонат світу з легкої атлетики. Плавець Дмитро Назаренко був єдиним представником Рівенщини на Універсіаді у Південній Кореї. В іншій азійській країні — Японії на першості світу з веслування відчайдушно боровся за медалі дубенчанин Петро Крук.
Легкоатлети без завдань Про результати, показані нашими легкоатлетами, ми вже розповідали: Скварук — 4 місце у метанні молота, Міщенко в естафеті 4х400 м та Слободенюк у бігу на 3000 м з перешкодами до фіналу не пробилися. Отож тепер коментарі (дякуємо облспортуправлінню за влаштовану прес-конференцію). Андрій Скварук: — Я був би більш задоволений, якби привіз медаль. Але, судячи з усього, мені за медаллю ще трішки треба постояти в черзі. Сподіваюся, удача до мене ще прийде. У змаганнях брало участь чимало приблизно однакових спортсменів, і багато залежало від того, скажімо, хто з якої ноги встав. — Українці в Парижі вибороли лише чотири «бронзи», при цьому просто фантастичні результати показали білоруси, у чому річ? АС: — Лукашенко створив для спортсменів тепличні умови. Наприклад, атлет, який потрапляє у вісімку на Олімпійських іграх, отримує стипендію 500 доларів. У Росії та Білорусі зараз спостерігається цікава тенденція: усі тренери, які раніше поїхали працювати за кордон, зараз повертаються. Яке ставлення в країні, такі й результати. Нашому ж столичному керівництву все одно, як ми виступимо. Якби не було й жодної медалі, воно було б задоволене. Ярослав Нечипорець (тренер Ольги Міщенко): — Виступ своєї вихованки оцінюю як добрий. Вона пробігла добре, але партнерки її не підтримали. Будемо прагнути у наступному сезоні досягти результату в особистому заліку. Дуже вдячний усім, хто нам допомагав у підготовці до чемпіонату світу, доводилося багато їздити, адже у Рівному умов для підготовки як не було, так і немає. Андрій Попеляєв (тренер Вадима Слободенюка): — Вадим вперше виступав на дорослому чемпіонаті світу, позаду нього залишилося десять спортсменів. Слободенюк показав на чемпіонаті світу свій кращий результат нинішнього сезону. Наступного року прагнутимемо не просто пробитися на Олімпійські ігри, але й там виступати у фіналі.
Назаренко може й краще Як і Андрієві Скваруку, Дмитру Назаренку на Універсіаді у плаванні на 400 м «комплексом» не вистачило одного кроку (чи то одного гребка) для того, щоб піднятися на п’єдестал. Діма посів четверте місце, яке, на думку його тренера Сергія Воронцова, є чи найпротивнішим місцем — краще вже бути двадцятим, ніж четвертим. Сергій Воронцов: — Головним завданням на цей сезон було виконати норматив А, який дає право участі в Олімпійських іграх. Ми з цим завданням впоралися ще на чемпіонаті України, де Дмитро встановив новий національний рекорд. Саме на ці змагання і припав пік його форми. Покажи Назаренко цей же результат на чемпіонаті світу в Барселоні — це гарантоване місце в фіналі, на Універсіаді — срібна медаль. Вважаю, що у Дмитра є всі шанси на Олімпійських іграх плисти у фіналі. Він стрімко прогресує, перемістившись у світовому рейтингу зі 110 місця до десятки кращих. Дмитро Назаренко: — Південнокорейське місто, в якому проходили змагання з плавання, знаходиться у середньогір’ї, крім того, там дуже висока вологість, та й різниця в часі певним чином вплинула на результат. Перед Олімпійськими іграми на мене очікує ще два чемпіонати Європи: у грудні на короткій воді та у травні — на довгій. Але на пік форми планую вийти саме до Олімпійських ігор.
Дубенському веслувальнику японська їжа не смакує Веслувальник з Дубна Петро Крук змагався на юніорській першості світу в японському місті Камацу. На дистанції 1000 м на каное-двійці наш земляк був четвертим (знову четверте місце), на вдвічі коротшій дистанції — п’ятим. Андрій Максимчук (тренер Петра Крука): — Так, четверте місце і справді річ неприємна. На результат вплинула недостатня акліматизація, крім того, змагання проходили о 4 годині ранку за нашим часом. Петро Крук: — А ще мені не сподобалася японська їжа. І взагалі їсти давали дуже мало, я аж схуд. Свої човни на змагання ми не возили, ті ж, що нам видали, не відповідали нашій вазі, були занадто тяжкими. Результат міг бути кращим.
