Зимовий відпочинок стає серед наших земляків все більш популярним. Таке було і раніше, але поїздка до села з метою побачити рідних та поколядувати на Різдво повноцінним відпочинком не вважалася. Занадто близько до господарства: все довкіл нагадує про нелегку роботу з вирощування картоплі, вигодовування та подальшого забивання на м’ясо свиней і, що тепер ризиковано, свійської птиці. Відпочинком справжнім для нас здавна був курорт — місце, де ніщо не нагадує про традиційні заняття наших дідів і прадідів. Поїздкою влітку до моря вже давно нікого не здивуєш. Віднедавна до моря почали їздити і взимку: араби нас дуже полюбили і раді обслужити. Всезнаюча статистика почала навіть повідомляти про кількість наших співгромадян, які впродовж року відпочили на берегах Чорного, Азовського, Середземного, Червоного та інших морів.
Зимовий відпочинок стає серед наших земляків все більш популярним. Таке було і раніше, але поїздка до села з метою побачити рідних та поколядувати на Різдво повноцінним відпочинком не вважалася. Занадто близько до господарства: все довкіл нагадує про нелегку роботу з вирощування картоплі, вигодовування та подальшого забивання на м’ясо свиней і, що тепер ризиковано, свійської птиці. Відпочинком справжнім для нас здавна був курорт — місце, де ніщо не нагадує про традиційні заняття наших дідів і прадідів. Поїздкою влітку до моря вже давно нікого не здивуєш. Віднедавна до моря почали їздити і взимку: араби нас дуже полюбили і раді обслужити. Всезнаюча статистика почала навіть повідомляти про кількість наших співгромадян, які впродовж року відпочили на берегах Чорного, Азовського, Середземного, Червоного та інших морів. Цифри виходять досить серйозні, але, як і все у нас, вони не зовсім відповідають дійсності. Бо найбільше українців буває впродовж року зовсім не на вказаних вище морях і навіть не на річках та озерах мальовничих Полісся чи Поділля, і не в горах Карпат. Сотні тисяч наших людей практично щодня бачать сині хвилі Атлантичного океану. Краєвид цей відкривається з берегів Португалії, яка стала хіба що не українською колонією. Та попри цей очевидний факт, туристичні бюро досить мляво пропонують нам відпочинок саме у цій країні, рекламуючи всілякі там Кариби, Канари та Сейшели. Не знаю, як там на Карибах, не бував, а в Португалії систем опалення в будинках немає взагалі. Ні тобі печей, ні тобі грубок, ні тобі котлів, ні тобі центрального опалення з допомогою комунгоспу. Тепло там. Взимку і влітку, восени і навесні. Гадаю, що читачі, багато з яких особисто там побували, підтвердять цю дивовижну властивість португальського клімату, який у цьому сенсі краще не те що за кримський, а навіть за грецький чи італійський, де таки буває часом досить холодно. А коли не треба з тривогою дивитися на радіатори опалення, які холонуть одразу після припинення подачі тепла, на грубки, дрова та вугілля для яких теж треба купувати за гроші, — це ж зовсім інше життя. Без постійної тривоги, без страху коли-небудь замерзнути із поганими для здоров’я наслідками. Може, тому до Португалії наш народ їде тихцем, без оголошення про це широкому загалу. Ніби була щойно людина десь поруч, купувала пиво в гастрономі, товклася на зупинках транспорту, засуджувала недостатньо патріотичну міську владу. Аж раптом немає людини. Телефоном мобільним ще можна додзвонитися. Однак несподівано великі рахунки за розмови одразу ж підказують: він, вона чи вони вже там! Там, де не треба думати про опалення приміщення і мерзнути довгими зимовими ночами. Там, де під віддалений шум океану хочеться думати про вічне. Про те, наприклад, що Португалія, Італія, Греція стануть для нас коли-небудь насправді місцем відпочинку від цілого року праці. А не навпаки, як сьогодні. Про час, коли і вдома можна буде без проблем заробити на таке життя, щоб не боятися холодної зими, прислухаючись до волань народних депутатів по радіо. То чому ж я називаю Португалію курортом, а не місцем, куди їздять на заробітки? Дуже просто: там нашим людям принаймні не брешуть щодня з екранів телевізорів та газетних шпальт. Там брешуть своїм. Саме тому це для нашої людини — курорт!
