Молодий читач, якщо він існує, навряд чи скаже тепер, кого мали не так давно на увазі, кажучи «Павло Іванович». І це нормально — виросло покоління молодих людей, які ніколи не дивилися новини на УТ-1 і поняття не мають про те, хто такий Лазаренко. З іншого боку — не зовсім це нормально. Згадаймо, якщо зможемо, 1998 рік, коли з усіх телеекранів та з усіх газет нас переконували, що саме Павло Лазаренко вкрав у нас все. І живемо ми так виключно через те, що наші гроші забрав до своїх широких кишень той самий Павло Іванович. Якщо хто не пам’ятає — прем’єр-міністр України у 1996-1997 роках.
Молодий читач, якщо він існує, навряд чи скаже тепер, кого мали не так давно на увазі, кажучи «Павло Іванович». І це нормально — виросло покоління молодих людей, які ніколи не дивилися новини на УТ-1 і поняття не мають про те, хто такий Лазаренко. З іншого боку — не зовсім це нормально. Згадаймо, якщо зможемо, 1998 рік, коли з усіх телеекранів та з усіх газет нас переконували, що саме Павло Лазаренко вкрав у нас все. І живемо ми так виключно через те, що наші гроші забрав до своїх широких кишень той самий Павло Іванович. Якщо хто не пам’ятає — прем’єр-міністр України у 1996-1997 роках. Так і казали — вкрав той прем’єр усі наші гроші. І втік. А щойно його упіймають та засудять, гроші вкрадені нам одразу повернуть. І заживемо ми після цього багато і щасливо. Про це все нам розповідали ті, кого нині називають «режимом Кучми», за який ми радісно проголосували у 1999-му. Немає вже того режиму. А Лазаренко загубився десь у нетрях американського правосуддя, потерпаючи у США під домашнім арештом (нам би так хоч трохи «помучитися»). Як ведеться, розмови про злодія-прем’єра, який вкрав усю країну і вивіз її за кордон, з часом втратили актуальність. Найкраще було б, щоб той Лазаренко взагалі кудись зник, аби ні про що нікому не нагадувати. Не вийшло. За блок його імені народ досить масово проголосував у Дніпропетровській області, а із США продовжували надходити повідомлення про судовий процес над колишнім керівником українського уряду. Тепер Лазаренка нарешті засудили. Довели-таки американські прокурори, що вкрав трохи грошенят Павло Іванович. Точніше, не вкрав, а «відмив». Це тепер так прийнято називати. Грошей тих виявилось близько двохсот мільйонів американських доларів. Їх чи вже повернули Україні, чи мають повернути найближчим часом. Не думайте, я не буду наголошувати на тому, що вказана сума аж ніяк не тягне на вартість «розкраденої України», що доведена судом сума вкраденого — взагалі копійки у загальнодержавному масштабі. Всі, кому треба, і без мене зрозуміли, що насправді ніхто Україну не розкрадав. Тому що вкрасти можна те, що комусь належить. Те, що поприсвоювали собі лазаренки, пінчуки, тимошенки, ахметови, хорошковські, порошенки та інші нинішні багатії, ні мені особисто, ні вам, дорогі мої читачі, не належало. Воно не належало нікому. Ось люди і взяли, хто скільки зміг, відтиснувши конкурентів. Когось у кращий світ, когось за кордон, когось до тюрми. Лазаренка відправили одночасно і за кордон, і до тюрми. Це таки ліпше за той самий кращий світ. Але я знову відволікся. Не наші, а невідомо чиї майно і землю рано чи пізно розберуть і почнуть цим всім торгувати. І на здоров’я. Матиму гроші, щось і собі куплю. Зараз мені цікаві ті самі лазеренківські двісті мільйонів, чи скільки їх там? Цих грошей виходить приблизно по п’ять доларів на кожного з нас. Це ж нас Лазаренко обікрав, чи не так? Зауважимо, що ті п’ять доларів за вісім років могли принести відсотки, і приносили напевно, не в скрині ж вони увесь цей час лежали. Тож нехай по десятці на брата виходить. Тобто по п’ятдесят гривень. Не такі великі гроші. Думаєте, хтось нам ці гроші поверне? Не дочекаєтесь. Пропадуть невідомо де ті наші п’ятдесятки, загубляться у фінансових потоках, матеріалізувавшись згодом у чий-небудь заводик, складик, торговий центрик чи щось інше. Одна надія — чекати, коли Лазаренко таки повернеться. Хоча вже зараз можна стверджувати, що повернувшись до України, якщо це колись станеться, Павло Іванович скаже, що нічого не крав. Тож не бачити нам від нього навіть п’ятдесятки. А головне, так і не зрозуміло, чи вкрав він щось у нас, чи ні?
