Міністерство з надзвичайних ситуацій видало офіційний атлас забруднених у результаті вибуху на АЕС районів і областей. Причому він показує не тільки райони з радіоактивним ґрунтом (перевищена норма вмісту цезію), але і вміст радіонуклідів у молоці. Цей продукт не випадково обрали як індикатор забруднення — він найбільше вбирає шкідливі речовини, і якщо рівень радіації в ньому зашкалює, то це означає, що й інші місцеві продукти заражені. Щоправда, купити атлас не можна. МНС передало його у свої обласні управління. Усі бажаючі переглянути його можуть звернутися в громадську приймальню управління.
ЗОНИ. Найпроблемнішими, окрім зони відчуження на Київщині, відповідно до карт, вважаються північні частини Волинської, Рівненської та Житомирської областей. Саме в їхній бік у 1986 році вітер відніс із Чорнобиля отруйні цезій і стронцій. А от Києву, як кажуть у МНС, пощастило: радіація не змогла опуститися на місто, тому що над мегаполісом зазвичай витають теплі потоки повітря, які перешкодили осіданню радіоактивних часток на вулиці столиці. — За минулі з моменту аварії 23 роки кількість цезію і стронцію, з огляду на їхні періоди напіврозпаду, скоротилася на третину. Найбільше небезпечних речовин, плутонію й америцію, знаходиться в зоні відчуження. Ситуація тут майже не змінилася, — розповів голова МНС Володимир Шандра. НЕБЕЗПЕЧНА ЇЖА. Чим небезпечне перевищення цезію? Медики СЕС розповіли, що в районах з найбільш забрудненим ґрунтом рівень радіації в більшості дикоростучих ягід-грибів, а також м’ясі диких тварин досі перевищений у 3-10 разів. — А от у фруктах, зерні, овочах (окрім картоплі), вирощених людьми, ми майже не знаходили радіонуклідів. Мало їх і в м’ясі домашніх тварин, — розповів представник Рівненської обласної санепідемстанції Володимир Кузнєцов. — Пояснюється це просто: лісові тварини харчуються дикою їжею, що зберігає високий рівень зараження радіацією. З овочів єдиний небезпечний виняток — картопля. Картопля удобрюється гноєм, а гній має властивість перешкоджати розпаду цезію. — Радіонукліди призводять до онкологічних захворювань, в основному — до хвороб щитовидної залози, — розповів еколог Володимир Борейко. МОЛОКО. Що стосується молока, то тут, за даними МНС, ситуація з часів аварії на ЧАЕС покращилася. Єдине місце (окрім зони відчуження), де вміст цезію в молоці вищий від норми (причому в 10 разів!) — це Рокитнівський район Рівненської області (останнє вимірювання проводилося в 2005 році). У десятці інших районів Рівненської, Волинської, Житомирської, Чернігівської та Київської областей рівень радіоактивності молока впав нижче від норми протягом 1992-2004 років. Хоча ще в 2004 році цезій перевищував у молоці норму в трьох районах Волинської області — Любешівському, Камінь-Каширському і Маневицькому. ”П’ЄМО РАДІАЦІЮ. ЗВИКЛИ». Жителі «найбруднішого» Рокитнівського району Рівненщини говорять, що вже звикли до життя з радіацією. — У перші роки ми виливали молоко свиням, але зараз п’ємо його самі. Нас, звичайно, попереджали, що в місцевому молоці радіація перевищує норму, тому ми його не продаємо і не заготовляємо. Родинам, у яких є діти, без молока дуже важко — от і тримають корову, в районі в нас близько 11 тисяч корівок. Кілька років тому до нас приїжджали спеціалісти з дезактивації ґрунту, але зараз я їх не помічаю. Є села, де через радіацію хворіють багато людей, — розповіла жителька райцентру Рокитне Людмила Кіт.
Коментар Петро Степанюк, завідувач сектора у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС обласного управління з питань надзвичайних ситуацій: — Насправді цей атлас не новий. Це лише оновлена версія випуску атласу 2006 року. Тобто він видається регулярно. Так, дійсно Рокитнівський район найбільш забруднений. Це пояснюється його надмірною лісистістю та заболоченістю, через що масштабно окультурити землі неможливо. Взагалі, під час замірів в усіх постраждалих районах трапляються випадки з перевищенням у молоці вмісту радіонуклідів, однак на Рокитнівщині це найбільш виражено. Скажімо, село Будимля у Дубровицькому районі й досі має статус другої зони, і його населення потребує відселення. Однак там люди не тільки живуть, а ще й планують розбудовуватися. Тамтешні мешканці просять, щоб їхній населений пункт віднесли до третьої зони, щоб мати змогу отримати усі дозволи на будівництво житла. Для цього потрібно провести дослідження території, однак коштів на це немає. Взагалі фінансові проблеми досить суттєві — у цьому році на заходи захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС з державного бюджету на Рівненщину виділили коштів менше, ніж торік.
