Колишній лідер боснійських сербів Радован Караджич, який минулого четверга вперше постав перед Міжнародним карним трибуналом для колишньої Югославії, не вірить у можливість справедливого суду над собою. Про це говориться в письмовій заяві на 4 сторінках, яку він направив трибуналу. У ній Караджич повідомив про ті «грубі порушення», про які на першому засіданні в четвер не дав йому договорити повністю суддя Альфонс Орі, зіславшись на те, що перша поява перед судом — не місце для подібних заяв.
За твердженням Караджича, розгорнуте ще до початку боснійського конфлікту «полювання на відьом» у мусульманських засобах масової інформації, «коли єдиними жертвами були тільки серби», вже зобразила його військовим злочинцем. Потім кампанія продовжилася у світових ЗМІ, зробивши для багатьох людей «неможливою» саму можливість того, щоб він був виправданий. Він також докладно розповів про те, що в 1996 році колишній спецпредставник президента США на Балканах Річард Холбрук запропонував йому через його представників угоду, «без сумніву, від імені США». Караджич повинен був повністю зникнути з політичної арени, не давати інтерв’ю, не друкувати літературні роботи, «іншими словам, стати невидимим», для того, щоб ніщо не заважало повному вступу в силу Дейтонських угод. За це його не будуть переслідувати і розшукувати. Подібні заяви вже неодноразово робилися і щоразу західними політиками спростовувалися, як було і цього разу. Держдепартамент США й особисто Холбрук вже заявили, що це звинувачення не відповідає дійсності. За словами Караджича, ця таємна угода, яка повинна була принести йому «спокій і волю», «стала джерелом небезпеки для життя». Караджич заявив, що спроби його ліквідації вже мали місце, і він також побоюється за свою родину. Караджич також повторив зроблену в четвер усно заяву про те, що під час його арешту і екстрадиції були допущені грубі порушення. Так, за словами Караджича, дата його арешту не відповідає заявленій сербською владою. За офіційною версією, це сталося 21 липня. Однак, за словами Караджича, він був незаконно викрадений 18 липня невідомими людьми, які три дні тримали його в незнайомому місці, не проінформувавши його про права і не давши можливості зробити телефонний дзвінок. Він також заявив, що його екстрадиція в Гаагу була зроблена з порушеннями. На наступному засіданні Радовану Караджичу буде задане запитання, чи визнає він себе винним у пред’явлених звинуваченнях. Проти колишнього президента самопроголошеної Республіки Сербської (у Боснії і Герцеговині) воно висунуте за 11 пунктами. Обвинувачення пред’являються дуже серйозні: геноцид, порушення законів і звичаїв війни, злочини проти людства, скоєні стосовно боснійських мусульман, хорватів й інших несербів під час боснійської війни 19921995 років. Перші обвинувачення були висунуті Гаазьким трибуналом стосовно Караджича в липні 1995 року. Пізніше, у листопаді того ж року, додалися пункти в зв’язку з подіями в Сребрениці, коли було вбито близько 8 тисяч мусульман. Караджича звинувачують в обстрілі Сараєва, коли було вбито й постраждали тисячі мирних жителів, а також в узятті в заручники миротворців ООН і військових спостерігачів.
