РДГУ обирає стабільність

Вже за тиждень Рівненський гуманітарний університет обиратиме ректора. Баталії навколо посади керівника найбільшого гуманітарного вишу Рівненщини нагадали багатьом з нас про ті виборчі кампанії, що проходять в Україні здебільшого під час виборів до Верховної Ради та рад місцевого і обласного рівнів. Не цураючись використання "брудних технологій", опоненти лідера симпатій колективу РДГУ Руслана Постоловського готові вдатися й до інших методів ведення кампанії.

Вже за тиждень Рівненський гуманітарний університет обиратиме ректора. Баталії навколо посади керівника найбільшого гуманітарного вишу Рівненщини нагадали багатьом з нас про ті виборчі кампанії, що проходять в Україні здебільшого під час виборів до Верховної Ради та рад місцевого і обласного рівнів. Не цураючись використання "брудних технологій", опоненти лідера симпатій колективу РДГУ Руслана Постоловського готові вдатися й до інших методів ведення кампанії. Розуміючи, що в.о. ректора має на сьогодні найбільшу підтримку виборців університету, конкуренти можуть намагатися організувати різні акції, аби продемонструвати нібито невдоволення студентів та колективу роботою професора Постоловського.

Втім, аналіз подій навколо виборів ректора РДГУ за останні два тижні дає підстави говорити про велику підтримку кандидатури Руслана Постоловського. В першу чергу, свідченням об'єктивності такого твердження є зустрічі з людьми, чия доля, як і доля самого Руслана Михайловича, тісно пов'язана зі становленням та розвитком університету. Де б не виступав професор Постоловський — перед колективами коледжів у Дубні та Сарнах, структурними підрозділами університету в Рівному, там завжди є люди, готові не тільки слухати, але й підтримувати свого ректора. За словами одного з працівників Інституту мистецтв, народного артиста України, професора Святослава Мельничука, Руслан Постоловський конкретними справами демонструє своє право обиратися ректором на ще один термін. "В час, коли все руйнується, а реформи проводяться за рахунок простих людей, Руслану Михайловичу вдається не тільки утримувати наш виш від розпаду, але й виплачувати зарплатню та розробляти нові проекти й програми розвитку університету", — каже наш співрозмовник. "Чому Постоловський? Тому що з ним буде стабільність. Де є стабільність, там завжди житиме розвиток. Руслан Михайлович — науковець з багаторічним стажем, справжній організатор і гарний управлінець. Він знає усі проблеми університету. З ректором Постоловським відчувається впевненість у завтрашньому дні", — зазначив у своєму коментарі доктор технічних наук, професор Андрій Сяській. Під час зустрічей Руслан Постоловський говорить винятково про університет, не опускаючись до рівня конкурентів, які, окрім як бруду проти фаворита виборчої гонки, нічого іншого сказати не можуть. Невідомо, чим спричинена така "криза жанру", але факт залишається фактом. У свою чергу, в.о. ректора не критикує опонентів, а робить те, що вміє робити — гарантує студентам освіту, а викладачам роботу та доходи, що в умовах сьогоднішньої кризи є доказом справжнього професіоналізму та патріотизму Руслана Постоловського. Студентка 3-го курсу психолого-природничого факультету РДГУ Катерина Малиш вважає, що кандидатура Руслана Постоловського найбільше відповідає вимогам часу та поставлених перед ректором університету завдань. "На мою думку, ректор Постоловський не має альтернативи. Послідовність у своїй справі, життя роботою, відкритість для усіх — все це варте того, аби ректором РДГУ став саме професор Постоловський", — каже студентка. Загалом, ситуація є зрозумілою. Незважаючи на масовану інформаційну атаку, Руслан Постоловський продовжує жити університетом, його проблемами та потребами. В.о. ректора не звертає уваги на штучні інсинуації та відвертий наклеп, розуміючи, що найкращий доказ правильності його дій виражає підтримка людей, які і обиратимуть своє майбутнє. І така підтримка дає підстави говорити, що колектив та студенти вишу знають, кому віддати свій голос, адже гідний кандидат — це завжди кандидат справ, а не порожньої балаканини, яка зникає разом з ілюзіями та брехнею, залишаючи по собі винятково недобру пам'ять та гіркий слід в історії одного з кращих вишів Рівненщини.