Такі невеликі круглі чи до-вгасті плоди багаті на зольні та азотисті речовини, містять фітонциди, що пригнічують ріст шкід-ливих бактерій і грибків. Основна частка калорійності припадає на вуг-леводи.
Завдяки ефірним оліям, у тому числі гірчичній, редиска набуває при-ємного свіжого та гострого смаку і виражених асептичних властивостей. Її поживна цінність при-близно така ж, як у томатів, кабачків чи баклажанів. Але в редиски більше білків, які добре засвоюються й допома-гають оновлювати клітини організму. Крім того, в редисці чимало вітамінів (С, РР і групи В), солей (магнію, фос-фору, калію та кальцію).
Народна медицина радить готу-вати з редиски страви лю-дям, що мають проблеми із серцем чи судинами, страждають від ожирін-ня або уповільненого обміну речовин. Вважається, що регулярне вживання редиски також стимулює вироблення шлункового соку, поліпшуючи трав-лення.
Редиска містить клітковину, яка виводить зайвий холестерин. Відтак знижується ризик утворення атеро-склеротичних бляшок.
Але дуже обережно треба вжива-ти ці овочі тим, хто страж-дає від виразки шлунка, гастриту і панкреатиту — бо можливе загострен-ня. Обмежуйте такі страви і в разі хо-лециститу — щоб не спровокувати рух каменів.
