У своєму інтерв'ю газеті «Рівне Вечірнє» міський голова Хомко заявив, що такий собі Трофімчук запроектував таку страшну будівлю на розі вулиць 16 Липня і Драгоманова, що треба було б забрати в нього ліцензію, а він ще й критикує…
Ви думаєте, що у Володимира Євгеновича на посаді голови загострилися естетичні відчуття і почуття ображеного прекрасного в його душі не дають йому спати? Ні. Ключовими у його фразі є: «…він ще й критикує…». Бо у свій час, коли пан Хомко тільки вмощувався у своєму кріслі, а будівля вже стояла двадцять років, він записав автора (Трофімчука) у свої радники і жодних претензій до будівлі не було.
Але коли пан Хомко побачив, що містобудівний процес потребує врахування багатьох обмежуючих факторів, то його дороги з архітектурою та архітекторами різко розійшлися. Всі питання забудови міста почали вирішуватись не на містобудівних радах, не архітекторами, а лише в його кабінеті (і без зайвих радників). І як пан Хомко в одному інтерв'ю з приводу аквапарку на Костромській сказав: «А хто більше дасть». Ясно, що це в бюджет міста… Але це звучить… не по-містобудівельному.
Місто у своїх межах має близько двох тисяч гектарів незабудованої території. Але ця земля перебуває у приватній власності. Вплив на забудову на цих територіях місто може мати лише через генеральний план і проекти детального планування, вимагаючи їхнього буквального дотримання. Що, до речі, не робиться. Але направляти забудовників, які просять ділянки, місто на ці території не може і займатись пошуками компромісів з власниками земель не хоче. І будується на цих землях так, як хочеться власникам, а не місту.
З вільних земель по мікрорайонах у власності міста 4-5 гектарів і вони вже заброньовані — тобто віддані в оренду і на них уже ведеться будівництво.
Тому і будує пан Хомко в червоних лініях вулиць, у парках, у водоохоронних зонах, у зонах історико-архітектурних обмежень. На будь-якому вільному клаптику, без уваги на те, що там намічалось генпланом, без уваги на те, як це буде сприйматись у комплексі. І недаремно в тому ж інтерв'ю про аквапарк на Костромській шановний пан Хомко з гордістю заявляє: «Ми десять років будуємо без детальних планів». Яка може бути критика при такій архітектурній геніальності людини, яка, закинувши справи міського голови, займається естетикою на рівні «Хто більше дасть…» (в бюджет, зрозуміло!!!).
А хто займеться ринками, які далі не можуть розвиватись на одній площині, а повинні розвиватись у просторі? Багаторівневого ринку поліція не зробить! Хто має зайнятись транспортною і інженерною інфраструктурами? При переході через Соборну до «Злата Плази», і не тільки там, можна задушитись від випарів із суміщеної госпфекальної та зливової каналізації. Тут би карти в руки колишньому директору «Водоканалу», і т.?д. і т.п…
І до головного в моїх претензіях до професійної діяльності пана Хомка. Оскільки він має такі ж претензії до мене. Дж. Форрестер у своєму дослідженні «Динаміка розвитку міста» робить висновок, що місто (мається на увазі міська влада) не повинно захоплюватись поточним будівництвом обслуговуючої сфери. Воно повинно займатись пошуками менеджерів та інвестицій для розвитку виробничої сфери, що не допустить стагнації міста і забезпечить населення робочими місцями. Тоді буде кому і за що купувати і житло, і товари в гіпермаркетах, і оплачувати «звірячі» тарифи. А з цим у нас вже проблеми.
Хотілось би знати, які інвестиції і в які галузі привіз пан Хомко зі своїх численних закордонних поїздок. І чи хоч одне робоче місце не у сфері обслуговування, а на виробництві з'явилось завдяки голові.
Вибачте, що я не захищаю свій давно реалізований проект — будівлю Рівненської філії «Діпромісто». Він сам себе захищає щодня. Бо добре служить людям і має характер. Досить брутальний характер, але таким він був задуманий, і рішення про його будівництво приймали люди, які творили місто, прислухаючись до архітекторів, а не спотворювали його самостійно.
З містобудівним привітом Олег Трофімчук, архітектор.
