Ревінь — корисна і смачна весняна рослина, яка багата на вітаміни групи А, B, C, PP, а також каротин, пектин, калій, магній, фосфор. Ревінь має загальнозміцнювальні та тонізуючі властивості, а також він, на думку фахівців, є хорошим жовчогінним засобом.
Але, як зазначають дієтологи, декому ревінь корисний, а комусь варто від нього відмовитися взагалі.
Ревінь — це овоч, але через те, що він має кисло-солодкий смак, його часто використовують у десертах, солодких хлібобулочних виробах. Їстівною частиною рослини є соковиті та м’ясисті черешки, які можуть мати різне забарвлення. Сорти із зеленими живцями кислуваті на смак, а ревінь із рожевими та червоними живцями менш кислий.
Ревінь багатий клітковиною і пектином. Серед мінералів, що містяться в ньому, більше солей кальцію, калію, марганцю та хрому. Кислого смаку ревеню надає велика кількість органічних кислот — яблучної, лимонної та щавлевої. У молодих живцях переважають яблучна та лимонна кислоти, а в старих вміст їхній падає, зате накопичується багато щавлевої кислоти. В результаті вони стають грубими і жорсткими.
Вживати більш «дорослі», тверді черешки ревеню небезпечно через високий вміст у них щавлевої кислоти. Вона, потрапляючи в організм людини, зв’язується з кальцієм і утворює оксалати. Ці солі можуть сприяти утворенню оксалатного каміння в нирках. Тому не варто вживати ревінь людям при сечокам’яній хворобі, подагрі, холециститі та вагітним.
Часте вживання ревеню може призвести до вимивання кальцію з організму та порушення балансу кальцію та фосфору. Тому людям, які страждають на захворювання суглобів (артрити) або крихкість кісток (остеопороз), варто відмовитися від страв із додаванням ревеню. Він може ще більше вплинути на ослаблену кістково-суглобову систему.
