Три роки тому рівненська влада виділила гроші на купівлю малька, який запустили у Басівкутське озеро. Робити так порекомендували науковці, щоб запобігти цвітінню водоростей, які й з’їдають травоїдні риби — зокрема, це білий амур, карп та товстолоб. Однак коли риба виросла і розплодилася, то стала здобиччю браконьєрів, які її виловлюють для продажу на ринку.
Юрій, місцевий рибак:
— Рибу у водоймі просто знищують. З весни озером починають плавати браконьєри на човнах. Їх одразу видно, проте людині, яка у тому мало розуміється, їх важко відрізнити від звичайних рибалок. У рибальстві є таке поняття, як тролінг. Це коли рибак сідає в човен, закидає вудку із гачком та плаває озером. Суть в тому, що наживка на гачку постійно в русі, її бачить хижа риба і так потрапляє на крючок. Це дозволений метод ловлі риби. Однак браконьєри лише маскуються під тролінг. Тобто сідають у човни та закидають кілька вудок. На цих вудках знаходиться по 5‑7 «трійників» — це такі великі гачки, які нагадують якір. Коли пливе човен, то риба нахромлюється на ці великі гачки, а часто, якщо й не стає здобиччю браконьєра, то травмується й гине.
Таким методом браконьєри ловлять рибини вагою 10 та 20 кілограмів. Тепер порахуйте, що кілограм товстолоба на ринку коштує близько 100 гривень. Уявляєте, які це заробітки!
Щодня на озері можна побачити 5‑6 таких човнів. Коли рибоохоронний патруль підпливає до них перевірити, як вони ловлять рибу, то ці мастаки просто перепалюють волосінь на вудках. Зловити такого браконьєра з «трійником» дуже важко. Якщо так і далі триватиме, то за рік-два в озері буде знищено усю рибу. Хоч у нас водиться і судак, і білий амур, і карпи. Іншими словами, риби у нас вдосталь.
Тому не потрібно вірити розповідям, що озеро таке вже забруднене. Всі ловлять там рибу і їдять. Що говорити, якщо такої риби від браконьєрів на ринку маса. Просто люди цього не знають.
Ще навесні делегація рівненських рибалок ходила до міського голови Олександра Третяка та розповідала про ситуацію, яка склалася. Однак, як бачимо, навіть влада не може нічого вдіяти.
Андрій Орел, завідувач сектора іхтіології та рибальства управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів Рівненщини:
— Сенс зариблення був у тому, що озеро влітку міліє та покривається вищою водною рослинністю. Під час підвищення температури за 20 градусів водорості починають масово цвісти та забирають весь кисень. Коли немає кисню, то гине вся риба. Раніше це масово спостерігалося в озері Басів Кут. Однак після зариблення ситуація змінилася на краще. Ви самі можете переконатися в тому, що в останні роки не було жодної інформації про те, що в озері почався мор риби. Адже риба активно їсть водорості та молодий очерет.
Богдан СЛОНЕЦЬ.