Смерть Сергія Матюка у травні позаминулого року стала тільки першою трагедією у подальших нещастях великої родини, яка мешкає у селі Тинне Сарненського району. Справедливо підозрюючи призвідників смерті Сергія (той помер у лікарні через декілька днів після отриманих жорстоких побоїв), ні батьки, ні брат загиблого Петро не могли залишити цю справу.
— Дільничний інспектор Сарненського РВ УМВС Г. Трофімов нас неодноразово запевняв, що за фактом насильницької смерті Сергія порушена кримінальна справа і міліція розшукує злочинців, — розповідає батько родини, ветеран війни Михайло Матюк. — Через рік, а саме в березні 2005 року, інший син — Петро випадково від працівників сільської ради дізнався, що дільничний нас вводив в оману і відверто брехав. Ніхто в міліції ніяких заходів щодо розшуку злочинців не проводив, а справу Трофімов Г.Г. закрив 28 травня 2004 року, ще до того, як поховали Сергія. В своїй постанові дільничний написав, що покійний, будучи п’яним, отримав «тілесні ушкодження від падіння, а тому винних в його смерті немає». З постановою Г.Трофімова погодились начальник Сарненського відділу міліції, районний прокурор та начальник слідчого відділення. Хоча уже на той день у їхньому розпорядженні був акт судово-медичного експерта, де було зазначено, що такі ушкодження отримати при падінні неможливо. На жаль, це була не остання помилка дільничного. Петро Матюк, незважаючи на переконаність батьків, що вбивць їхнього сина ніхто вже не знайде, пише скаргу в прокуратуру. — Через деякий час від прокурора ми отримали офіційне повідомлення, що за скаргою постанова дільничного скасована як незаконна, а за фактом смерті Сергія порушена кримінальна справа, і для розшуку злочинців вона направлена до Сарненського відділу міліції, — продовжує пан Михайло. — Здавалось, що все-таки справедливості можна добитись.Але згодом нам довелось шкодувати за пошуки Петром правди, оскільки через це ми втратили не одного, а двох синів. У ніч на 26 серпня минулого року працівники карного розшуку та дільничний увірвалися до помешкання Петра, де затримали його та його сина. Привізши їх у м. Сарни, затриманих посадили в ізолятор та почали робити все (батьки переконані — їх жорстоко били), вимагаючи зізнання в причетності до вбивства рідного брата. Попередньо, щоб виправдати затримання, вони склали протокол про буцімто вчинене Петром і його сином ще 19 травня 2005 року дрібне хуліганство. У липні цього року захисник Матюків — адвокат Григорій Ковальчук отримає лист від прокуратури Сарненського району про те, що за цю «нічну вилазку» проти дільничного порушено кримінальну справу «по факту вчинення ним службового підроблення та перевищення службових повноважень». Але це буде пізніше, а поки що невблаганна машина сарненського правосуддя робить свою справу. — Не витримавши тортур, Петро змушений був омовити себе у причетності до злочину, а онук — омовити батька, — каже згорьований пан Михайло. — Доки не зійшли синці від побоїв, ні нас, ні адвоката до Петра не допускали. Побитого онука змушені були через 3 дні відпустити додому, оскільки з нього зробили свідка по справі батька. Петро попросив звернутись до прокурора та найняти адвоката. Відразу батьки і рідні пішли до прокурора і розповіли йому про побачене. Прокурор їх запевнив, що все перевірить і особисто зустрінеться із затриманим. Однак ніякої відповіді від прокурора ні адвокат, ні рідні не отримали. — Прокурор , порушуючи кримінальну справу проти мого підзахисного, був зобов’язаний долучити скаргу до матеріалів справи, але цього не зробив, — констатує адвокат Ковальчук. — Пройшов певний час, поки прокуратура області, за домаганням захисту і рідних, вивчила матеріали цієї справи, прийняла принципові рішення щодо порушників закону. Заступника прокурора Сарненського району, який здійснював нагляд за розслідуванням цієї кримінальної справи, звільнено з роботи в органах прокуратури. Проти дільничного порушено кримінальну справу. Та все ж головне, що пройшовши низку судових засідань, маючи рішення Апеляційного суду Рівенщини, ми домоглися справедливого рішення — 18 серпня цього року Сарненський райсуд звільнив з-під варти Петра Матюка, а справу відправив для проведення додаткового розслідування. Майже рік пан Петро, батько шістьох дітей, не маючи однієї легені, провів у слідчому ізоляторі. Здоров’я його сина після відвідин міліцейського відділку також викликає занепокоєння.
