Рівне нарешті отримає дієву стратегію розвитку

До розробки стратегічних документів для Рівненської міської територіальної громади долучені кращі міжнародні експерти і нарешті місто отримає не просто номінальний документ, а дієву стратегію подальшого розвитку.

Сьогодні, 4 липня, у Рівному відбулося перше засідання Стратегічного комітету із розробки стратегії Рівненської міської територіальної громади до 2028 року. Участь у засіданні взяли 36 членів стратегічного комітету.

- Для міста Рівного свого часу була розроблена стратегія розвитку до 2040 року. Однак у серпні 2020 року була утворена Рівненська міська територіальна громада. Ми маємо вже думати про стратегічний розвиток усієї громади, а не виключно Рівного. Існує проєкт Стратегії розвитку Рівненської територіальної громади на період до 2027 року, який не був затверджений. Обидва документи у багатьох моментах із початком повномасштабної війни втратили актуальність, - говорить секретар Рівненської міської ради, виконувач обов'язків міського голови Рівного Віктор Шакирзян. - Саме тому маємо пропрацювати оновлення стратегічного бачення нашого розвитку, з акцентом на розвиток економіки, наповнення бюджету громади, підтримки наших військових, які зараз зі зброєю у руках відстоюють майбутнє наших дітей.

У процесі розробки документу буде напрацьовано низку стратегічних, операційних цілей та завдань, сценарії та стратегічне бачення розвитку громади, аналіз сильних, слабких сторін, загроз, викликів та можливостей для громади.

Розробка стратегії розвитку Рівненської МТГ до 2028 року відбувається спільно з експертами проєкту Ради Європи «Зміцнення стійкості демократичних процесів через громадську участь під час війни та в післявоєнний період».

- Щиро вдячний нашому партнеру – проєкту Ради Європи, експерти якого долучаються до розробки стратегії Рівненської громади і завдяки цьому ми не витрачаємо коштів платників податків для оновлення стратегічних документів. Вони нам вкрай потрібні, адже без них ми не можемо претендувати на фінансування певних проєктів, як за рахунок державного бюджету, так і за ґрантові кошти європейських фондів, донорських організацій, – наголошує Віктор Шакирзян.