Щонайменше подив у працівників «Рівнеазоту» та кожного, хто останнім часом побував на підприємстві, викликають слова обласного керівництва про буцімто доведення підприємства до банкрутства нинішніми власниками. Лише цьогоріч у ремонт та модернізацію цехів вкладено понад 20 мільйонів гривень, торік — близько 140 мільйонів.
Інвестувати великі суми грошей у виробництво нинішньому головному акціонерові доводиться саме через те, що попередні власники не переймалися технічним станом підприємства і практично довели його до банкрутства. У вересні 2003 року австрійській компанії «Райффайзен Інвестмент», яка придбала контрольний пакет акцій «Рівнеазоту», дістався далеко не процвітаючий об’єкт, а помираючий від безгосподарності завод з іржавими металоконструкціями та купами сміття на території. Окрім кількамільйонної заборгованості з виплати зарплатні та 80 мільйонів боргу перед Пенсійним фондом, підприємство було винне кредиторам ще мало не 100 мільйонів гривень. Треба було мати неабияку мужність, щоб побачити перспективу при такому ризикованому становищі, й на це зважився теперішній власник підприємства. Нині рівенські хіміки практично забули, що таке місяцями не одержувати заробленого, — зарплатню, до речі, удвічі більшу, ніж у серпні 2003 року, одержують у чітко визначені строки. Упродовж минулого року сплачено 29,3 мільйона гривень податків, 17,5 мільйона — до Пенсійного фонду, 687 тисяч гривень — до Держбюджету. Підприємство неухильно нарощує виробничі потужності, запроваджує випуск нових видів продукції. Торік розпочато будівництво цеху карбаміду, що відкриє перед рівенськими хіміками непогану перспективу. Такі обсяги банкрутам були б не до снаги. «Рівнеазот», на якому починався трудовий шлях голови облдержадміністрації, запрошує його на підприємство, аби він на власні очі побачив відродження заводу.
