Щороку 14-го лютого закохані святкують День святого Валентина.
Загалом Православна Церква вшановує декількох святих з ім’ям Валентин.
Ймовірно, у масовій культурі 14-го лютого згадується відомий у церковному календарі святий Валентин Інтерамський. Він жив в італійському місті Терні у III столітті і був страчений 269 року. Усі святі, які звершили свій подвиг до 1054 року в Західній Європі (до розділення на Західну і Східну Церкву) – це шановані православні святі. Тому пам’ять святого Валентина відзначається і в католицькій, і в православній традиції, однак у різні дати.
Зазначають, що це свято насправді не відповідає фактам з реального життя святого Валентина. Відповідно до однієї із найпопулярніших легенд, святий Валентин «вінчав закохані пари попри заборону жорстокого імператора Клавдія II». Нібито правитель вважав, що чоловіки, які не мають дружин та дітей, будуть кращими воїнами. Однак ця легенда містить значну помилку у хронології подій, адже за часів життя святого Валентина у III столітті взагалі ще не існувало особливого обряду церковного вінчання. Церква вважала законним той шлюб, що укладався відповідно до громадянських законів і який закріплювався християнами через спільне причастя та оголошення перед членами громади.
Папа Геласій канонізував святого Валентина у 496 році і присвятив йому день пам’яті 14-го лютого. Ймовірно, це було зроблено задля того, аби витіснити язичницьке святкування, яке відзначалось у Римі в ті часи та супроводжувалось жертвоприношеннями на честь плідності та материнства.
Православна Церква України закликає присвячувати правдивій Любові кожен день, виявляючи її до ближніх у своїх благих справах, замість того, щоби дарувати символічні матеріальні подарунки один раз у році.
