«Рівнеобленерго» у вересні купило кілька вживаних легкових автівок на мільйон гривень у своїх же колег з Житомира. Фактично майже у самих себе. За два останні роки автопарк підприємства поповнився більше ніж десятком легкових авто. Однак зізнаватися, хто саме користується цими автівками, як ці закупівлі впливають на штат водіїв та, відповідно, на ціну послуг монополіста, керівництво публічного акціонерного товариства відмовляється.
Пані Михальчук вже не вперше бере участь в тендерах «Рівнеобленерго». За інформацією сайту texty.org.ua, цьогоріч вона виграла на закупівлях автозапчастин від «Рівнеобленерго» понад мільйон гривень. Трохи більше 200 тисяч гривень заробила від рівненської «Укрпошти».
Але от невдача – згідно з реєстром транспортних засобів автівок «Hyundai Sonata», які Віта Михальчук нібито збиралася продати енергетикам, у неї не було й немає. – Ми планували купити ці авто і їм продати, – пояснює участь у тендері Віта Михальчук. – Але, на жаль, один конкурс ми програли, а від другого відмовились. Коли я перечитала всі правила, що я повинна мати, які документи для того, щоб здійснювати торгівлю транспортними засобами, я завагалась і передумала. Вирішила що то не варто.
Кому автівки – під грифом «секретно»? За даними реєстру транспортних засобів МВС, «Рівнеобленерго» володіє майже 40 автівками різних марок: від ГАЗів до «Тойот». Цьогоріч підприємство купило вісім легкових авто марок «Hyundai», «Citroen», «Toyota», «Peugeot». Минулого року обленерго придбало три легкових авто марок «Mercedes Benz» та «Toyota». Отримати коментар щодо такої закупівлі у «Рівнеобленерго» виявилось складно. У тендерному відділі повідомили, що спілкування зі ЗМІ відбувається лише через відповідальну особу Андрія Пермякова. Він попросив надіслати запитання поштою, щоб передати їх до тендерного відділу та інших відповідальних осіб. На запитання надійшли часткові та неповні відповіді від енергетиків. У відповідь на зауваження, що вказування в тендерній документації конкретної марки автомобіля, конкретного року виписку, могло потягнути за собою неефективне витрачання коштів і це є порушенням тендерного законодавства, «Рівнеобленерго» відповіло сухими фразами: «Товариство здійснює свою господарську діяльність в межах правового поля України, дотримуючись нормативно-правових та законодавчих актів, що діють на території держави. Конкурентні процедури відбору постачальників товарів, робіт та послуг здійснюються товариством з дотриманням вимог чинних нормативно-правових актів та Закону України «Про публічні закупівлі» з метою виконання виробничих задач, що стоять перед товариством. Товариство при прийняття рішень в питаннях господарської діяльності керується інтересами підприємства, які зумовлені необхідністю забезпечити надійне і безперебійне постачання електроенергії споживачам, забезпечує працівникам, які працюють в умовах підвищеної небезпеки, належні і безпечні умови праці». Енергетики проігнорували питання, для кого саме купували ці автівки та усі інші, які були придбані цього й минулого року, і як це вплинуло на штат водіїв, а отже – і на витрати підприємства, які потім можуть відображатися на вартості його послуг. Замість відповіді – подали відписку: «ПАТ «Рівнеобленерго» здійснює передачу та постачання електроенергії юридичним та фізичним споживачам на території Рівненської області. Сьогодні товариство здійснює свою діяльність на території 20 100 кв. км., обслуговує більше 400 тисяч промислових та побутових споживачів. Враховуючи територіальну розкиданість підрозділів товариства по всій Рівненській області оперативне вирішення багатьох виробничих питань неможливе без використання транспортних засобів, що й зумовлює їх придбання». А керівник тендерного комітету «Житомиробленерго» Леонід Харчук взагалі відмовився відповідати на запитання щодо причини продажу житомирськими енергетиками автівок «Hyundai Sonata». Сказав, що вся інформація є у документації на сайті і кинув слухавку.
Купили автівки самі у себе Як йдеться на аналітичній платформі YouControl, «Рівнеобленерго» та «Житомиробленерго»мають фактично одного власника. В обох підприємства кінцевими бенефеціарами вказані ті ж самі п`ятеро осіб, громадян Латвії та Німеччини: 1) АРТУРС АЛЬТБЕРГС,ЛАТВІЯ,РLV4469655, М.СІГУЛДА,ВУЛ.ЯНА,6 2) ВАЛТС ВІГАНТС, ЛАТВІЯ,РLV4606227, М.ЮРМАЛА,ВУЛ.ДАРБА,4 3) ВІЛІС ДАМБІНС,ЛАТВІЯ,РLV4104664, М.РИГА ВУЛ.ДЗІРНАВУ,48 КВ.16 4) МАРИНА ЯРОСЛАВСЬКА, НІМЕЧЧИНА,РСЗJРN54ZК М.БЕРЛІН ВУЛ.ФІНКЕН,13 Р-Н ДАЛЕМ,14195 5) ОЛЕГ СІЗЕРМАН, НІМЕЧЧИНА, РСЗНZ81М55.БЕРЛІН,ВУЛ.ЙОХАНН-ГЕОРГ,21. Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) – це фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб. Тож фактично, у цій закупівлі виходить, що покупець і продавець контролюються чи можуть контролюватися одними і тими ж особами. А за ст. 17 «Закону про публічні закупівлі» замовник повинен відхилити пропозицію та відмовити в участі в тендері постачальнику, якщо така тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника. Про наявність такої пов`язаності в розумінні закону будуть з`ясовувати компетентні органи за скаргою активістів. – Такі суб’єкти господарювання могли досягти згоди у своїй поведінці щодо купівлі транспортних засобів конкретної марки, чим могли обмежити конкуренцію та спотворити результати торгів, – вважає юристка Мирослава Примак. – Така поведінка замовника і учасника нагадує антиконкурентні узгоджені дії, що ми спробуємо оскаржити в Антимонопольному комітеті України. Це не перша закупівля рівненськими енергетиками у колег із Житомира. У серпні «Рівнеобленерго» під виглядом допорогової закупівлі придбало у «Житомиробленерго» ще одну автівку за третину мільйона. Активісти громадської ініціативи «За чесний тендер» також оскаржують цю закупівлю до Державної аудиторської служби України через тендерну документацію. До слова, коли оголошували закупівлю, з 1 вересня тарифи на електричну енергію для населення зросли в середньому на 25%. Про це нагадує "Економічна правда". Відповідне рішення Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг прийняла 26 лютого 2015 року. Як відомо, у березні Національна комісія з регулювання енергетики і комунальних послуг затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Це ціна, за якою ТЕС продають електроенергію на ринок. У ній, зокрема, враховується ціна на вугілля. Відповідно до нової методики, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахується за формулою «вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну». Через застосування нової формули теплові генерації, в тому числі генерації ДТЕК Ріната Ахметова і державне «Центренерго», стали продавати електроенергію на 15-20% дорожче. За даними експертів, ціна вугілля за формулою «Роттердам +» становить 63 долара за тонну, тоді як ціна за тонну вугілля без формули становить 44,2 долара за тонну.