28 листопада розпочався Різдвяний піст, який триватиме до 7 січня – Різдва Христового.
Рівненська єпархія УПЦ, яка перебуває в єдності з Московським патріархатом, розповіла про історію встановлення одного з чотирьох багатоденних постів, його суть та правила.
Історія «малої» чотиридесятниці
Встановлення Різдвяного посту, так само як й інших багатоденних постів, має корені з давніх часів християнства. Перші згадки про нього ми можемо знайти у творах святого Амвросія Медиодаланського, Філастрія, блаженного Августина, датованих четвертим століттям. У п’ятому столітті про давність Різдвяного посту писав Лев Великий.
Спочатку він тривав всього лиш сім днів (у деяких християн – більше), але в 1166 році Константинопольський патріарх Лука Хрисоверг встановив дотримуватися Різдвяного посту сорок днів. На те була причина: свято Різдва Христового за своїм значенням у справі нашого спасіння не поступається святу Воскресіння Христового, тож шлях підготовки до нього має нести певне символічне значення.
Саме сорок днів у Святому Письмі завжди передують великим подіям: пости пророків Мойсея та Іллі або сорокаденне утримання від їжі Самого Спасителя Ісуса Христа перед виходом на проповідь. Тобто сам піст підкреслює значимість події, а сорок днів наголошують на особливе приготування до неї.
Так, з XII століття Різдвяний піст в Православній Церкві став «малою» чотиридесятницею, яка поступається лише чотиридесятниці «великій» — посту перед Пасхою. Інша його назва – Филипів піст, або по-народному – Филипівки. Пов’язано це з тим, що 27 листопада, за день до його початку, святкується пам’ять одного з дванадцяти апостолів Христа – апостола Филипа.
Яких правил повинні дотримуватися ті, хто постять, та у чому їх сенс?
За своїми правилами Різдвяний піст дуже схожий на Петрів піст. Згідно з церковним уставом, в усі дні посту з раціону виключаються м’ясні, молочні продукти та яйця. Дозволено споживати по понеділках, середах та п’ятницях рослинну їжу без олії, а у вівторки та четверги – рослинну їжу з олією. По суботах, неділях та на великі свята до 2 січня дозволяється вживати рибу. Після 2 січня піст посилюється та рибні продукти не вживаються.
Але слід пам’ятати, що не кожен може дотримуватися посту, який нам пропонує Типікон (Богослужбовий статут Церкви). Він полегшується для вагітних жінок та людей, які мають проблеми зі здоров’ям. Такі люди мають зважати на стан свого здоров’я та з приводу посту радитися з духівником та лікарями.
Головне завдання будь-якого посту – спонукати людину до покаяння, милосердя та самодисципліни через обмеження у їжі та розвагах. Мова не йде про заморювання самих себе голодом до виснаження — такі крайнощі Церквою засуджуються.
Сенс посту в тому, щоб дисциплінувати організм, опанувати себе та перейти від розслабленого стану в інший, так би мовити, духовний режим. Сприяє цьому молитва, покаяння, справи милосердя та любові. Наприклад, допомога хворим, самотнім, нужденним людям та сиротам, які у період наближення різдвяних свят особливо гостро відчувають потребу не тільки у матеріальних благах, а й у словах любові та підтримки.
Кожен має визначитися на які жертви заради ближнього він може піти: чи допомогти медикаментами або коштами на лікування хворим людям, чи взяти участь в акціях по збору теплих речей для безхатченків, іграшок та солодких подарунків для сиріт, чи виступити організатором або волонтером у таких заходах та інше.
Як бути із світськими святами, які припадають на час Різдвяного посту?
Кожен сам вирішує для себе, можна чи ні приймати запрошення ближніх приєднатися до святкового столу зі скоромною трапезою з нагоди нового року або інших свят. Головне — щоб від відмови ніхто не був ображений. Якщо ви можете тримати піст, не засуджуючи своїх «нецерковних» ближніх та умієте тактовно відмовити тим, хто запрошує вас за скоромний стіл — робіть так. Якщо ні — тоді варто звернути увагу на стан своєї душі та згадати слова спочилого предстоятеля УПЦ митрополита Володимира (+2014, Сабодана): «У піст головне не їсти один одного».
Найголовніше — потрібно відмовитись від надмірних веселощів та вживання вина (окрім тих днів, коли воно дозволяється уставом) та накласти для себе сувору заборону на всілякі язичницькі розваги на кшталт зустрічі «року Півня», «Тигру» і т.д.. А щоб більш надійно відгородитися від спокус новорічної ночі, можна провести її у храмі в молитві. Щорічно в ніч на 1 січня у багатьох церквах священики звершують нічну Божественну літургію.
