Рівненський сапер на псевдо Сандор служить понад 4 роки.
Спочатку той був стрільцем, охороняв один з об’єктів інфраструктури, а коли в інженерно-саперному відділенні з’явились вакантні посади, то долучився до цього підрозділу.
Під час ротації гвардійцю Сандору доводилося виконувати різноманітні бойові завдання на різних ділянках на Покровському напрямку. Бойове хрещення гвардієць пройшов під час облаштування переправи. Сапери – це пріоритетна ціль для противника. Якщо ворог знає, де саме працюють ці фахівці, то він не пошкодує снарядів, аби «накрити» цілий квадрат.
«Якось вночі ми відправились будувати переправу, і трапилося так, що росіяни помітили це. Тоді їхня артилерія почала добряче обстрілювати нас. Нам тоді дивом вдалося врятуватися. Після пережитого ми ще довго пригадували моє бойове хрещення», – пригадує сапер.
Сучасна війна стала набагато більш технологічною, ніж була ще декілька років тому. Величезну роль в ній відграють безпілотні комплекси. В цьому контексті і для саперів є робота.
«Ми працювали з екіпажами ударних дронів. До бойових виїздів готували чималі запаси скидів і «вибухових сюрпризів» для окупантів. Проте нерідко й самі потрапляли під обстріл – росіяни постійно намагались нас «накрити» і обстрілювали місцевість навколо», – говорить Сандор.
Також сапери встановлювали різноманітні загородження, щоб ворог не міг прорвати нашу лінії оборони.
«Як на мене, сапер – це універсальний боєць, який відповідає за встановлення інженерних, мінних загороджень, облаштування фортифікаційних споруд і вміє працювати з різними видами мінно-вибухових пристроїв. Навіть коли ми виконували завдання в декількох кілометрах від лінії фронту, то над нами постійно висіли дрони. Однак навіть в таких умовах ми розуміли, що від якісно виконаної роботи залежить життя наших побратимів», – розповідає чоловік.
За словами Сандора, сапер повинен мати холодний розум, бути фізично сильним, витривалим і зосередженим на своїх діях. Адже робота з вибухівкою потребує міцних нервів і повної концентрації.
«Сапер не має права на помилку, адже кожен його крок – це тонка грань між життям і смертю. Його робота вимагає максимальної уважності, холоднокровності та непохитної впевненості у своїх діях. Саме це і дозволяє нам вміло і професійно виконувати нашу роботу. І саме таким чином ми робимо наш внесок у спільну боротьбу з окупантами», - підсумовує рівненський гвардієць.
