Негода вкотре продемонструвала, що в Рівному зі зливовою каналізацією теж існують проблеми. Знає про це і влада, однак кожного разу, коли подібне питання постає, чуємо вже звичне пояснення – немає грошей, пише «Західний аргумент».
Тицьнути місцевих чиновників, як-то кажуть, носом у проблему вирішила рівнянка Олена Сподар. Жінка на сайті Рівненської міської ради зареєструвала електронну петицію із вимогою негайно почистити усі зливові каналізації в місті.
«Щоб наше місто кожного разу після дощу не перетворювалося на Венецію, а тролейбуси – на гондоли, пропоную негайно почистити усі зливні каналізації на вулицях міста. Нещодавно я і сама стала заручницею такої ситуації, коли після 10-хвилинного дощу, перехрестя Київської – Данила Галицького перетворилося на непрохідне озеро. Тролейбуси стояли 45 хвилин, чекаючи поки хоч трохи спаде рівень води і можна буде проїхати. І така ситуація по всьому місту», – написала жінка у своєму зверненні.
Попри те, що ця електронна петиція вже отримала 217 з 300 необхідних для розгляду міською радою голосів рівнян і до кінця збору підписів ще є час, виявляється, глобально закрити питання з підтопленням міських вулиць під час сильних злив за один і навіть за кілька років не реально.
Проблема в тому, що більша частина міста не має окремої зливової каналізації. Ті ж дощоприймачі, які облаштовані, під’єднанні до загальноміської каналізаційної системи. Будували її ще в 60-роках минулого століття. Зрозуміла річ, що відтоді багато чого змінилось: місто суттєво розрослось, збільшилась і кількість його мешканців, а діаметр труб залишився попередній. За 60 років експлуатації не стала новішою, м’яко кажучи, й сама каналізаційна система. На підприємстві «Рівнеоблводоканал» кажуть, що все це разом і стає причиною того, що під час сильних дощів окремі вулиці міста підтоплює.
– Чинна загальносплавна каналізація просто не спроможна одночасно пропустити таку кількість стоків, бо не розрахована на це. Хоча вона не забита і працює, оскільки через певний час вода таки сходить. Щоб вирішити проблему, потрібно окремо облаштувати зливову каналізацію і відокремити її від господарсько-побутової. Однак навряд чи місто такий об’єм робіт власними силами потягне, оскільки коштує це чималі гроші, – пояснив кореспонденту «Західного аргументу» начальник служби каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканалу» Андрій Чегодаєв.
Проблема зі зливовою каналізацією, точніше її відсутністю, є й у всіх новозбудованих мікрорайонах міста, кажуть у водоканалі. Забудовники зазвичай нехтують цим питанням, а потім виникає проблема із відведенням дощових і талих вод. Як наслідок – підтоплення окремих ділянок вулиць або навіть житлових будинків.
Вплинути на ситуацію могла б містобудівна рада, якби перед видачею містобудівних умов та обмежень приділяла окрему увагу плануванню території та відведенню поверхневих вод. Однак, з огляду на те, що облаштування зливової каналізації досить дороге задоволення, зазвичай і чиновники, і забудовники на це питання просто заплющують очі.
А найгірше те, що до всього іншого ще й екологічний момент додається. Вся загальносплавна каналізація, яка є в місті, проектувалась і будувалась із врахуванням Усті. Саме тому були передбачені аварійні зливовипуски в річку. Іншими словами, коли одночасно випадає велика кількість опадів, то надлишок, який не може прийняти загальносплавна система і перекачати насосні станції, має скидатися в річку. А потім громадськість б’є на сполох, мовляв, риба спливає.
Як це не прикро, але інакше бути не може, стверджують спеціалісти, адже разом із дощовими водами по загальносплавній каналізації в Устю попадає і все те, чим промивають колектори, та змивається вся хімія з асфальту.
Тож виникає дилема – закрити випуски поверхневих вод і звикати під час сильних злив до систематичних підтоплень вулиць, масштаби яких за таких умов були б у рази більшими ніж зараз, або миритися із тим, що в Усті періодично спливає риба. Хоча, якщо комплексно підійти до очищення русла річки, то негативні наслідки таких залпових скидів дощових вод можна було б звести до мінімуму.
До речі, є в Рівному і зливова каналізація, яка відокремлена від загально сплавної. Наприклад, в районі Олени Теліги, Павлюченка, Старицького, Мельника, Шухевича, Коновальця, Волинської Дивізії, частини Чорновола (від Соборної до Степана Бандери) та ще кількох вулиць. Обслуговує її міське шляхово-експлуатаційне управління. Там, кажуть, теж є певні проблеми, які вирішуються, але дуже повільно, бо, знову ж таки, все впирається у фінанси. Точніше, у їх відсутність.
– Орієнтовна протяжність зливової каналізації, що перебуває у нас на балансі міського ШЕУ, – 25-27 кілометрів. Якщо її вчасно промивати, проблем не виникатиме, – каже директор Рівненського міського шляхово-експлуатаційного управління Віктор Климук. – Це як підшипник: якщо його систематично змазувати, то він служитиме довго. Раніше в рік на ці потреби нам виділяли 600-800 тисяч гривень з міського бюджету. Цей рік видався трохи гіршим у фінансовому плані, тому звернулись до розпорядника коштів – міського управління ЖКГ з проханням передбачити на ці потреби хоча б 200 тисяч. Вся зливова каналізація, що перебуває на нашому балансі, в цілому у задовільному стані. Хоча є певні ділянки, які потребують реконструкції. Така, як, наприклад, мережа на вулиці Старицького. Відповідний проект вже замовлений і його розробляють.
Влад ІСАЄВ, «Західний аргумент».
