Сильні зливи, які впродовж минулого тижня затопили Луцьк, Львів, а столицю навіть двічі, змусили серйозно задуматись над станом комунальної галузі. Зокрема інженерних мереж. Рівне теж не стало винятком. І хоч наслідки від зливи за своїми масштабами були значно меншими, однак сильний дощ буквально за півгодини теж встиг перетворити частину вулиць обласного центру на венеційські канали, по яких певний час після цього можна було пересуватись хіба що на гондолі.
Негода вкотре продемонструвала, що в Рівному зі зливовою каналізацією теж існують проблеми. Знає про це і влада, однак кожного разу, коли подібне питання постає, чуємо вже звичне пояснення - немає грошей, пише «Західний аргумент».
Тицьнути місцевих чиновників, як-то кажуть, носом у проблему вирішила рівнянка Олена Сподар. Жінка на сайті Рівненської міської ради зареєструвала електронну петицію із вимогою негайно почистити усі зливові каналізації в місті.
«Щоб наше місто кожного разу після дощу не перетворювалося на Венецію, а тролейбуси - на гондоли, пропоную негайно почистити усі зливні каналізації на вулицях міста. Нещодавно я і сама стала заручницею такої ситуації, коли після 10-хвилинного дощу, перехрестя Київської - Данила Галицького перетворилося на непрохідне озеро. Тролейбуси стояли 45 хвилин, чекаючи поки хоч трохи спаде рівень води і можна буде проїхати. І така ситуація по всьому місту», - написала жінка у своєму зверненні.
Попри те, що ця електронна петиція вже отримала 217 з 300 необхідних для розгляду міською радою голосів рівнян і до кінця збору підписів ще є час, виявляється, глобально закрити питання з підтопленням міських вулиць під час сильних злив за один і навіть за кілька років не реально.
Проблема в тому, що більша частина міста не має окремої зливової каналізації. Ті ж дощоприймачі, які облаштовані, під’єднанні до загальноміської каналізаційної системи. Будували її ще в 60-роках минулого століття. Зрозуміла річ, що відтоді багато чого змінилось: місто суттєво розрослось, збільшилась і кількість його мешканців, а діаметр труб залишився попередній. За 60 років експлуатації не стала новішою, м’яко кажучи, й сама каналізаційна система. На підприємстві «Рівнеоблводоканал» кажуть, що все це разом і стає причиною того, що під час сильних дощів окремі вулиці міста підтоплює.
- Чинна загальносплавна каналізація просто не спроможна одночасно пропустити таку кількість стоків, бо не розрахована на це. Хоча вона не забита і працює, оскільки через певний час вода таки сходить. Щоб вирішити проблему, потрібно окремо облаштувати зливову каналізацію і відокремити її від господарсько-побутової. Однак навряд чи місто такий об’єм робіт власними силами потягне, оскільки коштує це чималі гроші, - пояснив кореспонденту «Західного аргументу» начальник служби каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканалу» Андрій Чегодаєв.
Проблема зі зливовою каналізацією, точніше її відсутністю, є й у всіх новозбудованих мікрорайонах міста, кажуть у водоканалі. Забудовники зазвичай нехтують цим питанням, а потім виникає проблема із відведенням дощових і талих вод. Як наслідок – підтоплення окремих ділянок вулиць або навіть житлових будинків.
Вплинути на ситуацію могла б містобудівна рада, якби перед видачею містобудівних умов та обмежень приділяла окрему увагу плануванню території та відведенню поверхневих вод. Однак, з огляду на те, що облаштування зливової каналізації досить дороге задоволення, зазвичай і чиновники, і забудовники на це питання просто заплющують очі.
А найгірше те, що до всього іншого ще й екологічний момент додається. Вся загальносплавна каналізація, яка є в місті, проектувалась і будувалась із врахуванням Усті. Саме тому були передбачені аварійні зливовипуски в річку. Іншими словами, коли одночасно випадає велика кількість опадів, то надлишок, який не може прийняти загальносплавна система і перекачати насосні станції, має скидатися в річку. А потім громадськість б’є на сполох, мовляв, риба спливає.
Як це не прикро, але інакше бути не може, стверджують спеціалісти, адже разом із дощовими водами по загальносплавній каналізації в Устю попадає і все те, чим промивають колектори, та змивається вся хімія з асфальту.
Тож виникає дилема - закрити випуски поверхневих вод і звикати під час сильних злив до систематичних підтоплень вулиць, масштаби яких за таких умов були б у рази більшими ніж зараз, або миритися із тим, що в Усті періодично спливає риба. Хоча, якщо комплексно підійти до очищення русла річки, то негативні наслідки таких залпових скидів дощових вод можна було б звести до мінімуму.
До речі, є в Рівному і зливова каналізація, яка відокремлена від загально сплавної. Наприклад, в районі Олени Теліги, Павлюченка, Старицького, Мельника, Шухевича, Коновальця, Волинської Дивізії, частини Чорновола (від Соборної до Степана Бандери) та ще кількох вулиць. Обслуговує її міське шляхово-експлуатаційне управління. Там, кажуть, теж є певні проблеми, які вирішуються, але дуже повільно, бо, знову ж таки, все впирається у фінанси. Точніше, у їх відсутність.
- Орієнтовна протяжність зливової каналізації, що перебуває у нас на балансі міського ШЕУ, – 25-27 кілометрів. Якщо її вчасно промивати, проблем не виникатиме, - каже директор Рівненського міського шляхово-експлуатаційного управління Віктор Климук. - Це як підшипник: якщо його систематично змазувати, то він служитиме довго. Раніше в рік на ці потреби нам виділяли 600-800 тисяч гривень з міського бюджету. Цей рік видався трохи гіршим у фінансовому плані, тому звернулись до розпорядника коштів – міського управління ЖКГ з проханням передбачити на ці потреби хоча б 200 тисяч. Вся зливова каналізація, що перебуває на нашому балансі, в цілому у задовільному стані. Хоча є певні ділянки, які потребують реконструкції. Така, як, наприклад, мережа на вулиці Старицького. Відповідний проект вже замовлений і його розробляють.
Влад ІСАЄВ, «Західний аргумент».
