Делегація з Рівненщини відвідала соціальні заклади для дітей-сиріт та дітей з вадами розвитку в польському місті Бартошице. Відвідуючи спеціалізований навчально-виховний осередок для дітей з особливими потребами, члени делегації зауважили, що в закладі дбають про адаптацію вихованців до майбутнього самостійного життя. Окрім загальної середньої освіти, залежно від ступеня інвалідності, молодь має можливість отримати першу професію, інтернат також допомагає випусникам у пошуку першого робочого місця.
Цікавим є і досвід сиротинця в м.Бартошице. Тут перебувають діти від 3 до 24 років. Однак частина з них проживає в сиротинці постійно, інші лише удень. Усі вихованці закладу навчаються в загальноосвітніх школах міста, мають можливість відвідувати свої родини у вихідні та під час канікул, з родичами дітей працюють соціальні працівники, основне завдання яких — повернути дитину в родину. Кілька разів на тиждень вони відвідують сім’ї і працюють з батьками або родичами дитини за індивідуальними планами. У той же час, повні сироти або діти, сім’ї яких не йдуть на контакт із закладом, мають можливість проживати в сиротинці, аж поки не знайдуть роботу. Це чи не єдиний у Польщі заклад, де атмосфера перебування дитини максимально наближена до домашньої. До прикладу, кожна група має власну кухню, спільно з вихователями діти виходять в місто по продукти і самі готують собі їсти, прибирають у кімнатах та користуються пральнею. Як зауважила член делегації, депутат Острозької районної ради Галина Шостюк, яка є опікуном двох дітей-сиріт, досвід сиротинця в Бартошице щодо інтеграції дітей в родини та суспільство, підготовки їх до самостійного життя — це той приклад, який варто переймати Україні передусім. — В нашій державі, на жаль, діє хибна практика: після того як дитина опиняється в сиротинці, на родині ставлять хрест і зв’язок з найближчими людьми переважно назавжди втрачається. Поляки ж, навпаки, намагаються відновити родинні стосунки, допомогти і дітям, і батькам порозумітися, — зауважила депутат.
