З мужніми Героями Денисом Бабаком та Геннадієм Ганушем прощатимуться 29 червня, о 10:00 на майдані Незалежності у Рівному. Поховають їх на кладовищі “Нове”.
Денис Бабак народився у Рівному. Вивчав рибальство та аквакультуру у Млинові. Проте спеціальність, якій навчався, стала справжньою пристрастю у житті. А от працював Денис на виробництві вікон у компанії Epsilon.
- Денис проходив строкову службу в армії тут, у Рівному. Він не був військовою людиною, проте мова йшла про оборону своєї країни, нас, його сім’ї, від ворога. Тож, коли влітку 2022 отримав повістку, не ховався, пішов захищати нас та країну. Спершу навчався на Закарпатті, за тим у Чехії. Він завжди був першим, був надзвичайно відповідальним, серйозно ставився до усіх поставлених задач, - розповідає Катерина, дружина Героя.
Під час військової служби захисник найбільше сумував за рідними. Єдиним син у батьків, люблячий чоловік та батько 7-річного Олексія щодня розмовляв із сім’єю. Навіть у зоні бойових дій постійно тримав зв’язок із сином — спілкувався із ним по відеозв’язку.
- Вони багато часу проводили разом, Денис любив грати у футбол. Вчив Льошу грати, вони м’яч ганяли постійно. У лютому, коли приїжджав додому, вони так обіймалися, так плакали обоє, наче відчували, що більше не побачаться... - продовжує Катерина.
Надзвичайно добрий та відданий, світлий та неконфліктний — саме таким пам’ятатимуть Дениса усі близькі. А дружина навіть не може пригадати жодної сварки із ним...
“Ми мало що знали про його військову службу. Вже потім розказали, що виявляється Денис був поранений, його евакуювали медики, але уся територія була замінована. На одну з цих мін вони і натрапили... Він був дуже хорошою людиною. Рідні, друзі, знайомі — ніхто не може повірити, що немає вже нашого Денчика... Ми дуже за ним сумуємо,” - каже дружина Героя.
Старший солдат, старший стрілець 29-річний Денис Бабак загинув 11 червня в районі села Роботине Запорізької області...
Геннадій Гануш народився у селі Олександрія. Усе своє життя він провів та присвятив Рівному. Тут закінчив 9 школу, за тим здобув фах слюсара-ремонтника в 10 училищі. Геннадій багато років працював у супермаркеті Spar на вулиці Відінській, цінував колектив та любив свою роботу.
- Гена служив у внутрішніх військах під час строкової служби. Але це було не його, він не хотів воювати, був зовсім не військовою людиною. Проте настільки чесний, порядний та правильний, що, коли у квітні цього року отримав повістку, пішов служити. Я не хотіла його відпускати. Гена — єдина моя дитина. Наче відчувала, що щось станеться... - розповідає мама Героя Олена.
Добрий, довірливий, чесний та справедливий Геннадій дуже любив риболовлю, відпочинок на природі. Завжди старався з людьми чинити правильно. Був переконаний, що все має бути по совісті. Надзвичайно любив та цінував маму...
- Ми по кілька разів на день зідзвонювалися. Він завжди казав, що у нього все добре. Про якісь військові справи не говорили... Тато Гени помер, коли йому було лише 14, він надзвичайно болісно це сприйняв, пропустив через себе. Відтоді ми просто трусилися один за одним. Гена був дуже доброю дитиною... Саме дитиною, хоч йому і було 46 років, - каже мама.
Солдат Геннадій Гануш загинув поблизу села Яковлівка на Донеччині в ході ведення наступально-штурмових дій проти військових сил російської федерації. Це сталося як раз у день народження його мами — 25 червня...
