Олег з Рівного мав можливість виїхати за кордон, проте той вирішив піти до військкомату заради майбутнього своєї дитини.
Чоловік почав свій бойовий шлях звичайним солдатом, повідомляє 104 окремої бригади ТрО.
Потім дослужився до посади головного сержанта взводу і невдовзі став командиром взводу. Перший бойовий досвід разом із побратимами отримав на Донеччині, потім була Херсонщина, а далі – Харківщина. Кожен з цих напрямків був складним і на кожному з них доводилося долати неймовірні труднощі.
Бойові виходи, евакуація побратимів, втрати.
За ці роки відбулося багато всього. Воно залишило свій відбиток. Але найважче – це розлука з рідними та не бачити, як росте дитина: «Їй зараз 8 років. І хочеться бути поруч, дивитися, як вона росте, виховати хорошою людиною. Спілкуватись телефоном – це зовсім не те».
Попри всі випробування, чоловік не збирається опускати руки та будує плани на майбутнє.
«Після війни хочу відкрити власну справу. З побратимами-ветеранами, бо я в них впевнений і знаю, що на них можна покластися в будь-якій ситуації», – ділиться воїн.
