Рівнянин розповів про дітей з «порожніми» очима, які нищать чужі авто

4199 0

Ми у соцмережах:

на фото Володимир Морозюк

Рівнянин Володимир Морозюк є активним автомобілістом.

 Хлопець розвиває свій Yotub-канал, де роздає різні цікаві поради по ремонту та утриманню машин.


Нещодавно хлопець опублікував на своїй сторінці у Facebook відвертий пост:

- Відчуваю себе старим «пердуном», коли кажу щось в стилі: «А в наш час» , «Раніше за таке б ...». Але і дійсно, раніше було краще.

В моєму дитинстві ми боялись витягнути м'яч з-під машини, щоб в машині нічого не пошкодити, бо якщо зламаєш щось, то будеш мати проблеми від усіх.
Не знаю, чи це в моєму дворі, чи це скрізь так, але діти мого двору - це просто жесть. Мені розбили машину м’ячами (розстрілювали її по-приколу, в результаті, пом'яті двері, розбитий механізм скла). «Жигуля» - ручкою розписали всілякими словами поганими. З іншої машини - відірвали шильдик. В дворі стояв «Форд» дідуся - розбили вікна і роздерли його. І це далеко не весь перелік зробленого «добра».

Сьогодні ситуація - сидимо в машині, яка припаркована якраз напроти моєї, і тут на моїх очах йде компанія дітвори. В одного у руках щось гостре, і він проходить мимо моєї машини та продирає по крилу. Я на секунду аж дар мовлення втратив. Виходжу з машини, підхожу до малого і кажу: «Ти нащо машину дряпаєш?». А у відповідь, хлопець 4-го класу говорить : «Я не дер». І в очах - пустота.

Дивишся на нього, а в очах просто нуль. І я повторюю разів 10, що я от прямо бачив як він дер - а йому по-цимбалах. Він пустими очима на мене дивиться і каже : «Ні, я не дер, в руках в мене нічого нема».

Більше того, починає мені розказувати, що якби він подер, то був би білий слід, або подряпина була більша. І коли діти інші починають йому ж показувати, на подряпину (подряпина дійсно не велика), він стоїть і такий : «Я не бачу де подерто». "Ну, так, я йшов з залізякою гострою в руках, але я не дер, ну може випадково".

І все.

Ну реально, що робити в такій ситуації? А нічого. Читати мораль - йому пофігу. В тих очах абсолютний пофігізм і пустота. Телефонувати батькам - теж думаю результату не дасть, бо якщо його виховали так, що він в 4 класі на абсолютній байдужості бреше, коли його прямо на гарячому зловили, то це багато про що свідчить.

Що з цього випливає? Підростаюче покоління абсолютно не цінує чужого, та впевнене, що все зійде їм з рук.

До речі, поки ми говорили, у двір заїхала поліція, запропонував малому підійти до них, може вони вирішать питання. Малий дуже впевнено відповів : «Ні, не треба, давайте самі розберемося
».


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також