Рівненська блогерка Ілона Скала висловила те, що думають українці після побачених звірств російської армії у Бучі та Ірпені.
Уже традиційно Facebook його видалив, але допис масово розходиться у соціальних мережах і уже став вірусним.
Ось текст рівнянки:
- За останні дні кожен українець трішки помер.
Ми прилягли поряд з чоловіком, який не доїхав на своєму велосипеді десь у Бучі.
Ми посивіли разом з дитиною, матір якої гвалтували в сусідній кімнаті. Ми відчули землю на зубах, якою присипали братську могилу…
Колись один знайомий чеченець гортав при мені якісь фотографії в телефоні. Якісь жінки, чоловіки…
Я запитала, хто вони. Він відповів: «Дивись, це двоюрідна тітка каДирова, це троюрідний брат каДирова, це якийсь там племінник».
Я запитала: «І нащо тобі цей сімейний альбом?».
Він спокійно відповів: «Я повинен знати їх в лице. І коли в мене буде найменший шанс помститись за брата, за друзів – я переріжу їм горло».
Мене тоді кинуло в холод і якось стало не по собі від того, що в мене є такі знайомі. І я навіть зробила спробу сказати йому, що з ним явно щось не те.
На що він знову спокійно сказав: «То наша кровна помста і наш обов‘язок. Знаходити всіх, хто воював на нашій землі по контракту і різати».
Розказав, як ті, в кого є гроші, платять великі суми за інформацію. Як їх знаходять до сих пір по світу і передають привіт із Чечні. Розказав про свого племінника, який на 18-річчя просив подарунок: знайти йому хоч одного, щоб він зміг помститись за батька.
Мені тоді було ніяково від таких розповідей, і я думала, що то занадто жорстоко..
і неправильно …
І так не можна..
то було колись …
до……
Тепер…
Тепер я хочу, щоб ви, російські вибл@дки, ще триста років всирались під себе від жаху.
Щоб ви ходили і озирались. Щоб вмирали від кожного шурхоту.
Щоб вас знаходили на парковках, в темних провулках, у ваших домівках.
Щоб останнє, що ви почуєте перед тим, як лезо увійде у ваші шиї, було:
привіт із Гостомеля
Ірпеня
Бучі
Маріуполя…
