З початком українського контрнаступу збереження американської підтримки є життєво важливим для успіху Києва. Українські Збройні сили довели свою хоробрість, але навіть найхоробріші потребують сучасної зброї для перемоги. Однак продовження американської військової допомоги не гарантоване.
Незважаючи на потужну підтримку після російського вторгнення в лютому минулого року, рівень підтримки України в Сполучених Штатах повільно знижується. Опитування Associated Press, проведене в лютому цього року, показало, що 48 % американців підтримують надання зброї Україні, а 29 % —проти. Хоча більшість підтримує надання зброї, у травні 2022 року ця цифра становила 60 %. Одним із чинників зниження підтримки є внутрішня американська політика.
З обранням республіканської більшості в Палаті представників у листопаді минулого року і президентськими виборами в США наступного року, військова допомога Україні ризикує стати ключовим питанням для американців. Хоча військова допомога гарантована до кінця фінансового року до 30 вересня, восени буде ухвалений новий бюджет, який безпосередньо визначатиме майбутнє озброєння для України.
Якщо довгоочікуваний контрнаступ виявиться успішним і дозволить звільнити окуповані території, це допоможе Україні отримати більше зброї. Якщо ж результат виявиться гіршим, ніж очікувалося, це посилить аргументи противників військової допомоги Україні.
Те саме лютневе опитування показало, що лише 39 % республіканців підтримують збільшення військової допомоги Україні. Оскільки республіканські члени Конгресу вже відчувають вороже ставлення до додаткової допомоги з боку своїх виборців, нескладно зрозуміти, що ця партія більшості в Палаті представників може ухвалити рішення про скорочення або зменшення майбутньої військової допомоги. Будь-яке зменшення військової підтримки перешкоджатиме зусиллям України з відбиття російського геноцидного вторгнення.
Республіканська партія має кілька основних електоральних груп, панівною з яких є євангельські християни. Ця група всередині партії демонструє сильну підтримку України. Церкви пожертвували десятки мільйонів доларів на гуманітарну допомогу і здебільшого симпатизують Україні. Таким чином, якщо Україна втратить підтримку євангельських християн, вона ризикує втратити обґрунтування підтримки України всередині Республіканської партії, а отже, поставити під загрозу подальшу військову допомогу.
За іронією долі, події в місті Рівне на Заході України можуть стати таким каталізатором. На виборах міського голови в листопаді 2020 року люди обрали 34-річного протестанта-євангеліста Олександра Третяка. Третяк — єдиний євангельський міський голова, який представляє обласний центр в Україні. Каденція молодого міського голови пережила і ковідний локдаун, і російське вторгнення; під його керівництвом місто нещодавно було нагороджене "Дошкою пошани" Ради Європи за промоцію європейських цінностей. Авторитетна моніторингова організація "Чесно" також назвала Третяка одним з найкращих міських голів країни за "максимальним рівнем відкритості" до громадськості три місяці тому.
.jpg)
Однак у лютому Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) склало на міського голову адміністративний протокол через конфлікт інтересів при виплаті премій міським чиновникам. Виплата премій широко використовується в містах і державних міністерствах для заохочення працьовитих чиновників, які отримують мізерну заробітну плату, і вважається, що це зменшує стимули для чиновників брати хабарі. У цьому конкретному випадку ключовий співробітник виборчого штабу зробив легальну пожертву на виборчу кампанію Третяка на посаду міського голови у 2020 році.
Після його перемоги вона почала офіційно працювати на місто і отримувала прийнятні, законні премії за сумлінну працю. Тоді НАЗК звинуватило Третяка в тому, що він не повідомив їх про конфлікт інтересів через пожертву трьохрічної давності, що здивувало багатьох експертів у галузі права.
Протокол НАЗК не враховує власну постанову від 2021 року, в якій зазначено, що пожертви на виборчу кампанію не є доходом для виборних посадових осіб. Українці не лише мають право жертвувати кошти на користь того кандидата, якого вони обрали, а й державні органи мають право винагороджувати за сумлінну працю. З таким сумнівним рішенням не дивно, що в опитуванні, проведеному за підтримки USAID у 2021 році, НАЗК не довіряли 57 % українців, і лише 11 % мали бодай якусь довіру до агентства загалом. Зараз справа перебуває в судах, і амбітні політичні конкуренти дуже сподіваються, що це питання призведе до усунення Третяка з посади міського голови.
Звучить надумано? Запитайте колишнього міського голови Чернігова Владислава Атрошенка. Атрошенко був невід'ємною частиною чернігівської політики протягом 20 років як міський голова, губернатор і народний депутат від округу. У хаотичні перші дні вторгнення його дружина виїхала на службовому автомобілі в безпечне місце в Польщі, а він залишився організовувати оборону міста. Незважаючи на те, що автомобіль був повернутий до Чернігова після відходу російської армії, це призвело до складання адміністративного протоколу проти Атрошенка на підставі того, що він не повідомив про це. У грудні суд, ігноруючи волю чернігівських виборців, відсторонив Атрошенка від посади.
Що б дало усунення міського голови-євангеліста за надуманими звинуваченнями у загальному контексті? По-перше, це дало б зброю противникам військової допомоги Україні, підкріпивши неправдиві наративи Кремля про те, що Україна закриває церкви і є антихристиянською державою. По-друге, це був би цілеспрямований удар по євангелістській підтримці України, коли до нового голосування щодо військової допомоги залишилося всього три місяці. Нарешті, це підлило б масла у вогонь до аргументів про "корумпованість України", якими противники допомоги виправдовують свою позицію.
Звісно, це не є причиною ігнорувати правовий процес в Україні, але якщо Третяка буде усунуто з посади в такий спосіб, члени Конгресу-республіканці, які загалом підтримують Україну, можуть послатися на це як на причину голосувати проти допомоги Україні.
Незначні події часто мають значні наслідки. У той час, коли Україна потребує продовження військової допомоги від США, навіть поява нападу на єдиного міського голови-євангеліста великого українського міста у справі, яка не має під собою жодних підстав, буде відчутна у Вашингтоні. А згодом і на полі бою в Україні.
