Традиція мати родинні герби доволі поширена. В Україні їх придбали вже більше трьохсот заможних родин. Найбільш відомими з армигерів (власників родинних гербів) є другий Президент України Леонід Кучма, лідер однойменного блоку Володимир Литвин, головний опозиціонер країни Віктор Янукович та ін. А ось на Рівненщині, за словами голови обласного відділення Українського геральдичного товариства (УГТ) Юрія Терлецького, поки що ніхто з місцевих бізнесменів чи політиків з таким проханням не звертався. Хоча таку послугу ця організація має право надавати.
Юрія Терлецького, автора книги «Герби та прапори міст та сіл Рівненської області» й багатьох статей в наукових журналах, знають не лише на Рівненщині, а й за межами України. Його внесок у розвиток цієї цікавої науки високо оцінили в Російській Федерації, де геральдисту торік вручили медаль «За труды» від науково-популярного журналу «Гербовод». На жаль, розроблені й зображені на папері Юрієм Терлецьким герби припадають пилом у домашньому архіві. Як пояснює їхній автор, через байдужість місцевих чиновників. Для пересічного громадянина колекціонування і вивчення гербів може, на перший погляд, видатися надскладною справою. Насправді ж, за словами Юрія Терлецького, головним у цій справі є бажання. Геральдист захопився наукою, яка, крім історії походження гербів, вивчає кольорові емблеми, під час навчання в Луцькому педагогічному інституті. Студенту історичного факультету до рук потрапила книга на геральдичну тематику. Вона так зацікавила Юрія Терлецького, що в подальшому він прочитав не один десяток книг, пов’язаних із геральдикою. Уже тоді вирішив займатися колекціонуванням та вивченням гербів і в майбутньому. Хоча, як розповідає, не сподівався, що стане знаменитістю, автором книги та головою обласного відділення Українського геральдичного товариства. Тепер у колекції Юрія Терлецького безліч альбомів з гербами та емблемами. На полицях стоять книжки з геральдичної тематики зі всієї Європи. Майже всі вони підписані авторами особисто для пана Юрія. Частину з них купував за чималі гроші в Росії, де, говорить геральдист, можна знайти літературу, про яку в Україні можна лише мріяти. За словами колекціонера, в області подібною справою займаються лише четверо ентузіастів: колишній воїн-афганець із Дубна Анатолій Пожарський, Марія Омельчук із Костополя, голова Дубровицької районної ради Микола Новик та він. Ці люди роблять все для того, щоб наша область була завжди представлена на різноманітних конференціях геральдистів. Утім, часто вони зіштовхуються з нерозумінням з боку деяких людей. Скажімо, Юрій Терлецький не може збагнути, чому в Рівненському районі з 25 селищних рад 14 не мають власного герба. А один із селищних голів колись геральдисту заявив, що доки він перебуватиме на посаді, ніяких гербів йому і односельчанам потрібно не буде, бо це не актуально. Хоча, для прикладу, в сусідній Волинській області майже кожен населений пункт має свій герб. Щодо непопулярності на Рівненщині такої послуги, як розробка персональних родинних знаків, то, за словами Юрія Терлецького, багато кого з нинішнього покоління еліти зовсім не цікавлять такі речі, як увіковічення свого роду справжнім гербом. Вони вважають за краще витратити гроші на розваги, ніж на придбання родинного знака. Дуже цікаво розповідає геральдист і про техніку розробки гербів. — У геральдиці використовують сім кольорів: два метали та п’ять емалей, — говорить Юрій. — Золото — король металів, символізує знатність, могутність і багатство, а також віру, справедливість, милосердя. Срібло — благородство, любов, а також, що цікаво, кров, пролиту в боротьбі. Також існує градація кольорів за ступенем благородства. Першим йде золотий, потім голубий, білий, червоний та ін. Останнім вважається чорний колір. Тож щоб створювати герби, необхідно враховувати найменші дрібниці, перечитати чимало книг на відповідну тематику. Цікаво, що багато хто через свою необізнаність вважає, що на елітних гербах має обов’язково бути зображення лева. Але, як стверджує Юрій Терлецький, у геральдиці існує понад 100 видів левів, і не всі вони означають належність до знатного роду. Тож перш ніж замовляти родинний герб чи товарний знак, необхідно проконсультуватися з професіоналом і дізнатися, що ж означає та чи інша позиція короля звірів. Юрій Терлецький колекціонує та розробляє не лише герби населених пунктів чи закладів. Наприклад, герб Олександрійської школи-інтернату — справа його рук. У нього вдома на поличках повно всіляких предметів та різноманітних етикеток, на яких є графічні зображення емблем чи знаків: футбольні значки, марки, проїзні квитки, монети. Усе це дає можливість не повторитися в розробці того чи іншого герба. Геральдист сподівається, що його праці зацікавлять когось із місцевих чиновників-патріотів, які не на словах, а на ділі доведуть свою любов до Рівненщини й допоможуть у втіленні мрії: виданні книги.
