Цю інформацію підтверджують джерела Центру національного спротиву на тимчасово окупованій території (ТОТ).
Окупаційний керівник заявив про готовність надати білоруській стороні території для будівництва санаторіїв та баз відпочинку, назвавши регіон «ідеальним місцем для курортного розвитку». За його словами, сторони вже ведуть переговори щодо конкретних ділянок.
Однак реальні мотиви російської адміністрації далекі від курортної галузі.
За даними розвідки, переговори з білоруськими представниками ведуться щонайменше з літа 2024 року. На закритих нарадах обговорювалися конкретні території між Генічеськом та Арабатською Стрілкою для довгострокового користування.
«Курортна» риторика є лише прикриттям. Насправді російська сторона розглядає ці землі як об’єкти подвійного призначення. На переданих територіях можуть бути розгорнуті логістичні бази, закриті пункти або майданчики для дислокації силових структур РФ та Білорусі.
У вузькому колі Сальдо кваліфікує цю угоду як «обмін політичною лояльністю Мінська». Таким чином Кремль прагне не тільки закріпити контроль над українськими землями, але й залучити союзника, створюючи фактичну військово-політичну присутність та намагаючись обійти норми міжнародного права.
Цей випадок демонструє системний підхід окупантів до використання окупованих територій як ресурсної зони для реалізації власних стратегічних інтересів, з повним ігноруванням суверенітету та територіальної цілісності України.
