Головнокомандувач Збройних сил України нагородив військовослужбовця 23 інженерно-позиційного полку, капітана Володимира «Срібним Хрестом».
Як розповіли на фейсбук-сторінці полку, капітану Володимиру Олександровичу 25 років. Родом він із міста Острог. Має вищу освіту. Навчався в Національному університеті водного господарства та природокористування. Паралельно вчився на військовій кафедрі. На момент початку повномасштабного вторгнення росії в Україну завершував навчання в магістратурі.
Ось, історія захисника, яку розповіли його побратими:
23 лютого 2022 перебував у Київ, у відрядження, де мав працювати на об’єктах електромереж.
«В ніч на 24 люте проснувся від вибухів. Я особисто бачив повітряні цілі й вогонь у небі. Після цього стало зрозуміло, що почалася війна. Протягом двох діб ми перебували в бомбосховищі. Після цього прийняли рішення виїжджати з міста. Нормального виїзду не було. Усюди затори, блокпости, велика кількість людей. Виїхали службовим транспортом, попри заборону керівництва. Після цього я повернувся додому, на Рівненщину», – пригадує Володимир.
21-річний доброволець вступив до підрозділу територіальної оборони, де виконував завдання з охорони складів. Згодом був призваний до лав Збройних сил України у зв’язку з наявністю військової кафедри.
«Спочатку проходив підготовку в навчальному центрі. Після цього був направлений до стрілецького батальйону. Протягом приблизно трьох місяців брав участь у бойових діях, зокрема під час операцій на Херсонському напрямку. Після розформування батальйону мене перевели до однієї із механізованих бригад, де я перебував у районі Бахмута на посаді – командир механізованого взводу. Пізніше був переведений до ремонтно-відновлювального батальйону, де також обіймав командну посаду», – розповідає військовослужбовець.
19 березня 2023 року Володимира направили на проходження служби у 23 інженерно-позиційний полк, де і сьогодні служить на посаді командира роти в інженерному батальйону.
«Інженерна служба була для мене новою спеціальністю. Раніше я не мав досвіду в будівництві фортифікацій. Навчався безпосередньо під час виконання завдань, за допомогою колег та старших за посадою.
Перша ротація в складі інженерного підрозділу відбулася на Сумщині. Там ми виконували бойові завдання близько двох місяців. А далі, після короткої відпустки, я був направлений на Донецький напрямок. Основні завдання – очищення старих укріплень, які були збудовані в попередні роки та частково засипані, а також зведення нових позицій, – говорить капітан.
З грудня 2023 року почалося масштабне фортифікаційне будівництво: облаштування траншей, укриттів, перекриттів, опорних пунктів. Роботи велися практично безперервно, в умовах бойової небезпеки.
«Як командир роти, я постійно перебуваю на об’єктах разом із побратимами. У разі виникнення проблем намагаюся вирішувати їх особисто або через старше командування. Найбільша відповідальність – за людей. Це і нині є невід’ємною частиною служби», – наголошує командир роти.
«Протягом цього періоду я майже не буваю вдома. Війна суттєво змінила моє життя та цінності. Раніше були інші пріоритети. Зараз найбільше цінується тиша, спокій і безпека…
Під час служби я бачив зруйновані населені пункти та наслідки бойових дій. Є досвід, особливо на початках, про який важко згадувати. І моє бажання після завершення війни не повертатися до цих спогадів. Бо не простими вони є. росія вкрала молодість не тільки в мене, – каже Володимир і продовжує розповідати про особисте та плани на майбутнє. – У мене є кохана дівчина, з якою познайомився ще до великої війни. Вона мене підтримує і чекає. Ми практично не бачимося, лише «в он-лайні». Я не дозволяю їй приїжджати до мене на Схід, оскільки не хочу, щоб вона на власні очі бачила війну. Стараюсь берегти її спокій. Мої плани на майбутнє прості: облаштувати житло, створити сім’ю, виховувати дітей і жити мирним життям, – додає капітан.
В червні 2024 року Володимир підписав контракт на проходження військової служби терміном на три роки. «Після його завершення рішення прийматиму залежно від обставин, а поки потрібно боротися за мир і Перемогу», – каже військовий.
За мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність українському народові та військовій присязі, незламність духу, зразкове виконання службового обов’язку та високий професіоналізм, проявлений в умовах збройної агресії російської федерації проти України капітан Володимир нагороджений медаллю Президента України – «За оборону України», відзнаками Міністерства оборони України «За зразкову службу», «Воєнний хрест» та «Хрест Сил Підтримки», а також почесною відзнакою 23 інженерно-позиційного полку – «Надійний захист у бою».
