Відступ із Херсона став «дуже болючою подією» для «російських еліт».
Про це повідомляє «Медуза» з посиланням на джерела близькі до адміністрації президента та уряду Росії.
Співрозмовник, близький до підприємців із «ближнього кола» Володимира Путіна, висловився ще жорсткіше:
«Пішло розуміння — справжню війну ми програли. Люди починають думати про те, як жити далі, яке місце у майбутньому хотіли б зайняти, яку ставку зробити, на чому грати. З одного боку, будуть реваншистські настрої. З іншого боку, буде запит на нормалізацію та стабілізацію».
У політичному блоці АП налаштовані трохи оптимістичніше. Один із співрозмовників пояснив: у Кремлі, як і раніше, сподіваються, що на Заході «розвалиться консенсус на підтримку України» через необхідність дешевих енергоносіїв.
Ще одна надія Кремля, за інформацією джерел, — різка зміна політичної ситуації у самій Україні та відставка Володимира Зеленського. На чому ґрунтується очікування таких подій - невідомо.
Крім того, у Кремлі вірять, що через кілька місяців російська армія стане більш боєздатною через мобілізацію і зможе переламати ситуацію на фронті.
В Апараті Президента Росії підкреслили, що, на відміну від «еліт», на настрої більшості росіян відступ з Херсона ніяк не позначився:
- Суспільство майже цього не помічає, це йому не цікаво. Приєднання Херсона не встигли «просунути» у пропаганді. Дякувати Богу, це перекрило мобілізацією. Спершу думали, що це погано, а тепер, виходить, нещастя допомогло. Люди легко приймають офіційні пояснення, що Херсон необхідно було залишити.
Дані незалежних соціологічних досліджень ці тези швидше підтверджують.
Але регіональні політики і бізнесмени не вірять, що Кремлю вдасться переламати ситуацію.
Подібні настрої проникають і до адміністрації президента, і до уряду. Джерела визнали, що на тлі постійних військових поразок їх почала ще більше турбувати «повна закритість вищого керівництва країни».
«Нас ні в що не присвячують, багато дізнаємося з новин, причому українських та західних. Виглядає так, що постійно йдемо на поступки і ще намагаємося це приховати і сховати», — пояснило близьке до уряду джерело.
Серед високопосадовців дедалі розумнішою видається позиція представників «еліти», які «не вписуються в спецоперацію повністю». У ході війни серед російського вищого чиновництва сформувалася так звана «партія мовчання».
Її представники вважають за краще сумлінно виконувати окремі доручення «вищого керівництва», пов'язані з війною, але відкрито з мілітарними промовами не виступають. Серед представників цієї партії виділяють прем'єр-міністра Михайла Мішустіна та мера Москви Сергія Собяніна.
Але незважаючи на все невдоволення, російські чиновники та бізнесмени не мають наміру вдаватися до будь-яких дій проти Путіна: «Просто хочеться, щоб усе це швидше закінчилося».
