Обговорити парламентські події 4 квітня регіональні журналісти, які є учасниками медіа-клубу "На власний погляд", мали нагоду з депутатом Верховної Ради Нестором Шуфричем, який в той же день побував на його засіданні. До депутата, який щойно повернувся з Банкової, де парламентська більшість провела так зване виїзне засідання Верховної Ради, було чимало запитань.
Нестор Шуфрич нагадав, що вдруге в історії України засідання парламенту відбулося не в стінах Верховної Ради: — Вперше це відбулося у приміщенні Українського дому в 2000 році, а зараз — на вулиці Банковій, де розміщуються комітети Верховної Ради. Частина законопроектів ухвалена на засіданні, частина — не знайшла достатньої підтримки. Іде жвава дискусія, проводиться реальне голосування. Серед підтриманих законів — закон про підвищення відповідальності щодо невиплати зарплат, про пенсії за особливі заслуги перед Україною (щодо призначення пенсій батькам, які виховали п'ятеро і більше дітей), низка законопроектів економічного характеру. Законопроекти на посилення євроінтеграційних процесів були відкладені у зв'язку із тим, що їхнє прийняття створило б додаткові можливості тиску на підприємців з боку правоохоронних органів. Ми попросили доопрацювати ці законопроекти. Депутат стверджує, що провівши засідання поза стінами Верховної Ради, парламентська більшість продемонструвала, як можна працювати в умовах блокування, не вдаючись до силових методів: — Ми, безумовно, готові до співпраці, але хочемо, щоб поважалося право народних депутатів працювати. А диктат і примус у Верховній Раді не дозволимо. У нас було дві можливості — вигнати опозиціонерів з президії, як ми це зробили у грудні 2012, коли вони блокували трибуну і голосування за перепризначення Азарова. Але ми обрали інший шлях, щоб уникати фізичного протистояння. Сьогодні ми продемонстрували, як може працювати Верховна Рада в умовах блокування з боку опозиції. В опозиції істерика. Я прошу їх заспокоїтися. Ми надаємо їм широкі можливості висловлювати свою точку зору в сесійній залі, але обмежувати нас ми не дамо. Ми будемо працювати, незалежно від того, подобається їм це чи ні. На запитання журналістів, чому ж більшість засідала за зачиненими дверима, не впустивши ні журналістів, ні інших депутатів, п.Шуфрич відповів: — Опозиційні депутати спробували пройти до зали, де працює більшість, але ми їх не пустили, щоб вони не заблокувати і це приміщення. Вони, крім блокування, нічого не вміють. Ми працюватимемо в будь-який спосіб, який забезпечить нам прийняття рішень. Робоча Верховна Рада завжди краща, ніж заблокована або стояча. При цьому депутат наголосив, що не має сумнівів щодо законності проведення засідання в такий спосіб. Прогнозуючи подальший розвиток подій, Нестор Шуфрич зазначив, що потрібна буде перерва, щоб охололи емоції, щоб і більшість, і опозиція усвідомили, що відбувається і як рухатись далі. У розмові з журналістами Нестор Шуфрич дав оцінку факту побиття жінок-депутатів, яких закидали снігом та льодом під час виступів опозиції: — Мене не може не обурювати те, що сталося з нашими колегами — Юлією Льовочкіною, Іриною Бережною, радником Президента Мариною Ставнійчук та, безумовно, Іриною Горіною, яка отримала гематому і струс мозку від удару льоду або каміння. Я був здивований стриманою реакцією на це трьох наших "царевичів" (ми їх так собі назвали — Олег Львівський, Арсеній Буковинський та Віталій Столичний). Це сталося під час їхнього мітингу, і це зроблено тими, кого вони запросили чи кому вони заплатили. Впевнений, що представники МВС знайдуть злочинців. Мені було дивно читати заяву Арсенія Яценюка — мовляв, "у вас є міліція, ви і шукайте". Це той випадок, коли самим потрібно знайти винуватців. При цьому Нестор Шуфрич відзначив відповідну заяву Юлії Тимошенко, яка попросила вибачення в жінок-депутатів від імені своєї політичної сили. Підсумовуючи тему протистояння більшості і опозиції, депутат наголосив, що депутати мусять пройти свій шлях: — І всі емоції, різновекторність скласти у державність, взаємну повагу. Поки цього не буде, траплятиметься те, що ми бачимо. Ми пропонували різні варіанти вирішення, але нас не чули. Отже, ми будемо діяти в той спосіб, який нам доступний. І якщо це наш хрест — пройти через неповагу людей (адже поважати те, що відбувається, неможливо), то сподіваюся, люди зрозуміють, що в інший спосіб це вирішити не виходить.
