Розкопали біля «яйця» у гідропарку — то позбігалися «власники» труб

6987 0

Ми у соцмережах:

Вже не раз труби в гідропарку шукали водолази. Фото з архіву

У Басівкутському озері та у ставках гідропарку уже давно наважуються купатися лише найсміливіші, які не бояться підхопити болячку через брудну воду. Традиційно у забрудненні води звинувачують господарів приватних обійсть, які не підключаються до каналізації й не хочуть витрачатися на викачування септиків. Бо трубу в озеро випустити — дешевше, а якщо і знайдуть — штраф все одно копійчаний. І то ще довести треба, чия саме то труба.

Нечистоти у рівненські водойми течуть роками. Але тепер міська влада знову вирішила взятися за них. Причиною тому стала електронна петиція, яку подав міському голові мешканець Ігор Кир’янчук і якого обурює, що водосховище таке занедбане. «Ліквідувати всі каналізаційні труби, котрі ведуть в Басівкутське озеро», — вимагає рівнянин. Його звернення за лічені дні підтримали сотні інших жителів, тож міський голова Олександр Третяк змушений був відповісти, але розбиратися з проблемою доручив іншим: постійній комісії з питань міського господарства.

Що з цим робити? — запитували депутати у чиновників. Пропонували знову залучити до пошуку водолазів, тампонувати, шукати винних. От тільки чи дасть це хоч якийсь результат? Десять років тому водолази уже «полювали» на незаконні труби, а в результаті вийшов — пшик. Бо, вочевидь, не такі прості мешканці живуть на тих берегах. І, мабуть, спитати варто було б спочатку з тих, хто раніше закривав очі на те, як помалу забудовувалися береги навколо озера та гідропарку. Чи їх важче знайти за ті труби?

До речі, це ще не найгірше, що може трапитися з міськими водоймами, кажуть фахівці. Стоки з негерметичних септиків також помалу просочуються в ґрунт і забруднюють підземні води, які у Рівному залягають дуже близько — на глибині 7–17 м. Якщо це триватиме і далі, за кількадесят років рівнянам доведеться споживати воду «з душком»…

Валентина Веремко, керує відділом захисту довкілля міського департаменту економічного розвитку:

— У 2012-му в нас був дуже великий замор риби, тому створили робочу групу з обстеження водних об’єктів у місті Рівному. Ми підійшли комплексно і залучили міліцію, екоінспекцію, водоканал, управління ЖКГ, земельників і прокуратуру. У нас було 6 груп, мали карту, збиралися кожен четвер: голова робочої групи приносив акт, де вони були і що бачили. Ми обстежили 1187 об’єктів, працювали десь місяців чотири. Отам, де «яйце» на гідропарку, ми робили розкопку — як тільки під’їхали трактори, позбігалися всі кругом. Затампонували. За допомогою водоканалу запускали систему «крот», дивилися, де і до кого підходить. На той момент виявили 36 спусків, це і приватні домоволодіння, і ті, що не були оформлені документально. Передали документи в прокуратуру — і все…

За результатами тої роботи розробили «Програму розчищення та впорядкування малих річок та охорони підземних вод від забруднення», прописали тоді всі об’єкти, які треба каналізувати. Так зване Царське Село уже заканалізовано, в тому числі за кошти природоохоронного фонду. На той момент ми мали колосальні кошти, бо в нас за один рік надійшло 11 мільйонів гривень — це був податок на ввезення нафтопродуктів. За цією програмою в нас було співфінансування населення і природоохоронного фонду. Але не завжди йшло 50х50, ми дивилися, як яка вулиця. Були маленькі коротенькі вулиці, яким справді треба допомога. Будували каналізаційно-насосні станції, водоканал підключав їх, брав це все на свій контроль. Мешканцям Царського Села нецікаво викидати воду в озеро, того що коли маєш каналізацію під домом, ставити мотор, заправляти, кидати труби — це просто невигідно.

Але проблема каналізування по місту ще актуальна. У нас справді немає септиків, є лише вигрібні ями. Відповідь на запитання, що робити далі — це виконання програми. Людям спершу треба дати альтернативу. Програма вже готова, затверджена, але фінансування де взяти?

От по Новому Двору уже була розроблена передпроєктна документація і технічні умови на будівництво КНС, деякі кошти було на той момент виділено. А далі — все, фінансування у нас закінчилося… Зараз природоохоронний фонд — це дуже маленькі кошти, це приблизно 400 тисяч гривень у рік, і за них уже нічого не зробиш. Без участі держави або донорів ми тут реально нічого не можемо зробити.

Якщо вернутися назад і зробити якесь аналогічне обстеження, то я не впевнена, що в нас щось вийде, бо на той момент це було трошки простіше. А зараз на приватне домоволодіння вас ніхто не пустить.

Володимир Хомко, екс-міський голова Рівного та колишній очільник «Рівнеоблводоканалу»:

— Прокуратура вам фокус не зробить, вона діє в межах чинного законодавства. А в законодавстві — «дірка від бублика» передбачена, штрафи символічні. Якби це було чітко: злив куб — 50 «баксів», злив 10 кубів — 500 баксів, тоді все було би нормально. А так будемо возитися рік, задіємо екскаватор, 100 людей буде ходити, а штраф буде умовний. Доки законодавство буде лояльне, до того часу і буде цей злив. Ми зловили в свій час, років 7–8 тому, місцевого підприємця, що він вивів. А він сказав, що це фільтраційна канава! З прокуратурою возилися цілий рік і нічим це не закінчилося, кінчилося пшиком.

З горем навпіл ми зканалізували десь за 15 років Царське Село, побудували кілька КНС. Тож нові будинки, хоч на них і нарікають, вони зканалізовані. А весь Басів Кут іде під себе, там можна забороняти всі 100% септиків, бо вони всі зроблені незаконно — роблять кільця і між ними вставляють цеглу, щоб воно фільтрувало. Септиків у Басів Куті немає, тому що те, що вони називають септиками — насправді є фільтраційні ями. Адже септик має бути герметичний! А в Рівному немає жодного герметичного септика. Шкода від тих вигрібних ям з огляду на їхню кількість більша, ніж від випуску в озеро — це не тільки органічні відходи, ви подивіться на полиці своїх миючих засобів. І це все іде у ґрунт, у водоносний горизонт. Це не тільки Басів Кут, це все Тинне, Новий Двір, навіть Обарів — все, що будується навколо міста, іде у водоносний горизонт. Це уже призвело до того, що верхній водоносний горизонт вийшов з експлуатації, у нас зосталось ще два. Років через 15 виведемо другий і будемо пити воду з сечею... Верхній — крейдяний, він найбільший, ми його вивели з обороту приблизно років 18 тому, тому що пішов аміак. Крейдяний був найкращий, найдешевший, вода дуже близько — Рівне з нього історично брало воду. Нині він у нас забруднений повністю. Наступний горизонт іде десь на глибині 100 метрів, далі — уже метрів 500–600.

Щоб прокласти каналізацію на Басовому Куті, то це треба, щоб і люди давали гроші. Якесь співфінансування, як це робили по Царському Селу. В районі Басівкута є одне місце, де можна приєднатися: трошки там, де школа. Там свої очисні споруди, але вони дуже невеликої потужності. А найближча КНС — це поворот біля тюрми туди, до «Агроресурсу». До речі, Щасливе саме побудувало собі КНС.

Ви можете заглушити труби, але він прокопає другу і буде так само робити. Але ніхто не скидав би в річку чи озеро, якби була альтернатива. Рішення одне — треба шукати гроші і будувати КНС. Скільки треба коштів? Вартість зараз навіть не можу сказати, мова йде до 100 мільйонів, залежно від потужності.

Олена РАКС.

 


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також