Найстрашніше уже позаду - кажуть лікарі.
Цією історією поділився у фейсбуці Сергій Риженко, генеральний директор Дніпропетровської обласної клінічної лікарні:
- Моя рука врятувала життя моїх побратимів...
Назар, йому 22 роки, родом з Рівненської області.
Працював помічником машиніста на залізничному транспорті.
Більше року на війні. Йти на війну визвався сам.
На Донеччині ворожий дрон влетів прямо в кабіну його бойового автомобіля.
Вибух. Спалах. Рука відірвана, кровотеча.
Друзі всі живі.
Його обпеченого, без ознак життя, доставили спочатку до однієї лікарні Донецької області, потім миттєво доправлений до Мечникова.
На ліках, які підтримують життя, в реанімації прийшов до свідомості, побачив, що лівої руки по лікоть немає.
Швидко іде на поправку.
Рани на обличчі та тілі загоюються.
Але великі душевні хвилювання, як це сприйме його кохана дівчина Аліна, без якої майбутнє не уявляє.
Заспокоюємо, втішаємо, знаємо, що гарне протезування максимально замістить всі функції лівої руки.
І буде Назарій водити потяг, машину та дітей до школи.
Для цього потрібен час.
Завтра відправляємо Назарія – справжнього українського героя - на подальше лікування з надіями на щасливе майбутнє.
Все саме страшне позаду.
