Звикати доводиться до всього. І до війни теж. Вже дев’ять років минуло з того дня, коли війська к»ц»пів прийшли на нашу землю, почали вбивати українців і руйнувати все, до чого долітають їхні снаряди, бомби та ракети. Здавалося, як можна звикнути до того, що військо іншої країни вбиває наших людей просто так, бо цього захотілося божевільній потворі з кремлівського бункера?
Як звикнути до того, що народ цілої країни схвалює це вбивство і щиро прагне вбивати ще? Напевно, так влаштований наш організм — що маємо, до того і звикаємо. Але я не про це. Я про інше, про що не говорять наші популярні публіцисти, які не вилазять із московського телебачення, аби знайти там собі поживу для коментарю і набрати побільше аудиторії. Я про те, що там у них дітям, і не лише дітям, вже не перший місяць розповідають про «подвігі» їхніх убивць на нашій землі. І всі там це слухають і в це вірять, або вдають, що вірять. А ми свого часу вірили у «подвігісавєцкіхсалдат», якими нам свердлили мозок з трирічного віку? Запитаєте, навіщо тепер про це згадувати, що було, то минуло! І дарма. Тому що нам всім слід остаточно збагнути, що уся без винятку к»ц»пська ідеологія базувалася і досі базується на суцільній брехні. В тій історії, якої нас колись навчали у «савєцкайшколє», немає і ніколи не було жодного слова правди! Не було ніяких «подвігав»! Ніколи! Тому що к»ц»пи завжди йшли на чужу землю вбивати, а придворні брехуни розповідали про їхні «подвігі». І ці розповіді, пісні, вірші, кінофільми, романи і повісті заздалегідь були повною вигадкою з першого до останнього слова. Ми це всі маємо усвідомити. Бо ж ніхто у нас тепер не повірить у «подвігі» нинішніх к»ц»апів, що прийшли на нашу землю вбивати! То чому ми маємо вірити у «подвігі» інших к»ц»пів, які вбивали на інших війнах, як би вони самі ці війни не називали? Звісно, можна зауважити, що у світі воювали і воюють не лише к»ц»пи, що так само вбивали упродовж усієї історії людства армії інших держав. Але, по-перше, це було давно, в іншу історичну епоху і неможливо у сучасному цивілізованому світі, а по-друге, легенди про подвиги своїх вояків у інших народів мають в собі хоча б частину правди, а не складаються із суцільної брехні! Не треба мати ілюзій — наші вороги несуть із собою смерть і нічого, окрім смерті. І протистояти їм можна лише одним способом — їх вбивати. Бажано усіх! І не називати це потім подвигом, бо вбити тих, хто несе смерть, є не подвигом, а обов’язком, який ми маємо виконати. Інакше — смерть!