Михайло Тишковець бив окупантів, починаючи з 2014 року. І на початку повномасштабного вторгнення росіян не залишився осторонь боротьби за рідну землю.
Таку електронну петицію подала президенту сестра загиблого захисника Марія Тишковець. Підтримати це звернення можна за посиланням. Потрібно зібрати не менше 25000 голосів, нині ж петицію підписали 8405 людей.
- Шановний пане Президенте! Просимо Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) вірному патріоту своєї Батьківщини – Тишковцю Михайлу Віталійовичу (12.11.1992 р.н.), старшому солдату військової частини А0998, - пише авторка петиції.
Михайло народився в селі Кургани Рівненської області Острозького району. У 2014 році, проходячи строкову службу, під час проведення антитерористичної операції на сході України, він не міг залишатися осторонь, та добровільно став на захист Батьківщини у зоні АТО. Був учасником бойових дій з 25.07.2014 по 12.11.2014 року.
Після повернення додому почав працювати, згодом одружився і став татом сина Станіслава (2019 р. н.).
24 лютого 2022 року, в день початку повномасштабного вторгнення російської фодерації, проявивши патріотизм і любов до своєї країни та народу, одразу відправився до місцевого військкомату, де був зарахований до військової частини А4240, в якій служив до 10.05.2022 року.
Маючи бойовий досвід і нестримне бажання нищити ворога на передовій, за власним бажанням був переведений до 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила (в/ч А0998). Мужньо, сумлінно й рішуче виконував бойові завдання, був надійною опорою та підтримкою для своїх побратимів. Побратими дуже добре відгукуються про нього, називаючи його взірцем воїна, справжнім другом. Він не
боявся ворога і говорив: «Я – до останнього».
Михайло щиро вірив у перемогу та процвітання України! Неодноразово проявляв героїзм – ризикуючи власним життям, рятував поранених і виносив загиблих під обстрілами , швидко орієнтувався і приймав важливі рішення. Двічі був поранений, мав контузії, але одразу після одужання повертався до побратимів.
Служив у найгарячіших точках Донецької, Луганської та Херсонської областей. Загинув під час виконання бойового завдання 07.07.2023 року від мінно-вибухової травми з численними осколковими пораненнями, несумісними з життям, у Донецькій області, Бахмутському районі, с. Дружба.
Михайло був нагороджений орденом «Хрест Героя» (посмертно), номер 0682.
- Це важка і велика втрата для нашої родини, але ми пишаємося Михайлом – за його відвагу, сміливість і любов до нас та всього народу України. Він віддав своє життя за кожного українця! Просимо всіх небайдужих громадян підтримати дану петицію, адже такі воїни, як Михайло, – це справжні герої, які заслуговують на визнання на найвищому рівні, - пише Марія Тишковець.
