У період тотальної кризи, пошуку стійкого грунту для втілення елементарних життєво важливих ідей, глобального реформування усіх рівнів суспільного буття, в тому числі й освіти, особливого значення набуває постать керівника, організатора, стратега і тактика освітньої справи, котрий знає, що належить зробити саме тепер і саме тут, щоб підняти престиж юридичної освіти і гідно витримати будь-які випробування, яких, зрозуміло, не оминути. Сьогодні наша зустріч з непересічною людиною, ім’я якої відоме не лише у столиці, а й далеко за межами України — Юрієм Бошицьким, ректором Київського університету права НАН України.
У період тотальної кризи, пошуку стійкого грунту для втілення елементарних життєво важливих ідей, глобального реформування усіх рівнів суспільного буття, в тому числі й освіти, особливого значення набуває постать керівника, організатора, стратега і тактика освітньої справи, котрий знає, що належить зробити саме тепер і саме тут, щоб підняти престиж юридичної освіти і гідно витримати будь-які випробування, яких, зрозуміло, не оминути. Сьогодні наша зустріч з непересічною людиною, ім’я якої відоме не лише у столиці, а й далеко за межами України — Юрієм Бошицьким, ректором Київського університету права НАН України. — Юрію Ладиславовичу, відомо про високий рейтинг Київського університету права серед столичних вузів. Що є, на вашу думку, основою такого успіху? — Наш заклад унікальний тим, що він реалізує ідею зближення юридичної освіти з наукою. Ця ідея стала концептуальною і фактично визначила імідж нашого закладу серед багатьох інших. Варто підкреслити і важливість розробленої у Київському університеті права НАН України концепції підготовки юристів у галузі підприємницького права не лише на загальноприйнятій методологічній та методичних основах, а й на базі численних юридичних досліджень та новацій у правовому забезпеченні ринкових відносин в Україні. Цей шлях був прокладений першим ректором нашого закладу, директором Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, всесвітньо відомим академіком Ю.С.Шемшученком. — Очевидно, можна тут говорити і про спадкоємність, і про традицію. Чи не так? — Однозначно, Київський університет права став унікальним науково-освітнім комплексом України IV рівня акредитації саме тому, що зумів належним чином трансформувати свої кращі здобутки у сучасний юридичний простір. Маю на увазі актуалізацію набутого досвіду і в регіонах, зокрема у Рівному, де з 1997 року функціонує Рівненський інститут Київського університету права НАН України. — Юрію Ладиславовичу, наскільки регіональна юридична освіта є зараз потрібною і чи сама її ідея не суперечить стратегії освітньої реформи? — Престиж освітнього закладу не вимірюється еталонами столичне — провінційне. Тут має значення інше — зміст освітнього процесу, його рівень, кваліфікація науково-педагогічного колективу, його потенціал. Провідні фахівці в галузі права, доктори юридичних наук, професори передають свої знання не лише студентам Київського університету права НАН України, а й студентам структурного підрозділу — Рівненського інституту. Авторитетні вузи Європи, до речі, розташовані поза межами столиць. У вас чудовий край, талановиті люди, ексклюзивні пам’ятки культури та мистецтва. Думаю, що нашим партнерам із Франції, Словенії, Канади, Сербії, США та інших зарубіжних країн буде на що подивитися у Рівному. Звичайно, за умови, що ми створимо належний дизайн самої споруди закладу, покращимо умови навчання та проживання студентів, умови роботи науково-педагогічних працівників, забезпечимо підготовку молодих викладачів в аспірантурі Київського університету права, сприятимемо підготовці докторів юридичних наук у докторантурі Інституту держави та права ім. В.М. Корецького НАН України. — Отож найближчі ваші плани щодо Рівненського інституту Київського університету права НАН України? — Сподіваюся, що зміна керівника закладу стане першим поштовхом до багатьох змін, змін на краще. Приємно, що ми знайшли підтримку батьків і студентів, а головне — працівників закладу, які прагнуть поєднати наші зусилля, щоб працювати по-новому і працювати на перспективу. — У вашому закладі уже пройшли апробацію інноваційні освітні моделі, зокрема, інноваційні моделі майстер-класів у галузі правознавства були започатковані саме вами. Якою мірою вони відповідають вимогам часу? — Ці моделі спрямовані не лише на вдосконалення навчального процесу, а й на інтеграцію до єдиного європейського простору вищої освіти на основі принципів Болонського процесу. У цьому плані важливими для нас є не лише зв’язки із зарубіжними навчальними закладами. У нас склалися належні відносини із департаментом інформації ООН, Центром інформації та документації НАТО, Українсько-Європейським консультативним центром з питань законодавства та ін. — То чи не затісні регіональні межі для такого простору діяльності? — Колись запитували: з чого починається Батьківщина? Кожен знає відповідь на це запитання. На запитання: з чого починається правнича освіта дам відповідь за аналогією — з того куточка землі, який ти хочеш бачити щасливим. — Кажуть, що людина живе самоствердженням більше, ніж хлібом насущним. Ви погоджуєтесь з такою думкою? — Частково так, бо окрім хліба насущного, людині потрібна самореалізація, яка полягає у максимальному розгортанні власного творчого потенціалу, здійсненні задумів, планів, проектів. Урешті, кожен прагне зійти на вершину, навіть якщо це сходження пов’язане з ризиком. — То яка вона, ваша вершина? — Вершиною кожного педагога є доля його вихованця. Моя вершина — це мої студенти, це мій вуз, це Рівне, з яким тепер також пов’язана моя доля. — Ваші побажання читачам газети. — Зичу усім мудрості і зваженості, оптимізму попри будь-які негаразди. Завжди пам’ятати, що на захисті ваших прав має бути закон. За це варто боротися.
Довідка «РВ» Бошицький Юрій Ладиславович народився 29 вересня 1959 року в місті Ужгороді. Після закінчення юридичного факультету Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка працював у Міністерстві юстиції консультантом, головним консультантом. З 1986 року він в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Прийшов сюди молодшим науковим співробітником відділу державно-правових проблем управління. Був старшим науковим співробітником у цьому та інших відділах. У 1989 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. З 2001 року очолював Міжнародний центр правових проблем інтелектуальної власності при Інституті. Заснував мистецько-правовий проект для правознавців, студентської молоді та митців «Інтелектуальна власність в Україні: перлини сучасного мистецтва». Науковий доробок Юрія Ладиславовича складається з більш як 160 наукових праць, з них 3 індивідуальні, 15 колективні монографічні, 3 навчальні посібники, 140 наукових та науково-публіцистичних статей. У 6-томній юридичній енциклопедії, Великому енциклопедичному юридичному словнику, в Енциклопедії цивільного права та інших солідних довідково-енциклопедичних виданнях майже всі статті з питань права інтелектуальної власності належать Ю.Л. Бошицькому.
