У пошуках хліба у повоєнні часи селяни обмінювали унікальні цінні речі.
У післявоєнні роки на Рівненщину приїздили біженці, які шукали хліба для своїх родин. Одним із обмінних речей стала унікальна річ - срібна чаша гетьмана Данила Апостола.
Про таку історію написав мистецтвознавець Микола Бендюк.
- Одного разу, в післявоєнних 40-х роках, на Рівненщину прибула чергова якась кількість біженців, які шукали хліба для своїх родин. Коли вони зайшли в перші села які трапились за Горинню, то ходили по хатах і пропонували в обмін на харчі якісь речі, що взяли із собою в далеку дорогу. Одним із обмінних речей виявився срібний потир, що походив із домової церкви козацького гетьмана Данила Апостола. Селяни вирішили за краще обміняти чашу на хліб, ніж віддати комуністам на переплавку дорогоцінних металів. Потир виявився прекрасним зразком ювелірної роботи якогось золотаря, наближеного до аристократичного середовища козацької старшини. Потир можна продатувати часом відкриття церкви в селі Хомутець - тобто 1754 роком. Тоді дарувальником чаші мав би бути син Данила полковник Петро Апостол. Але судячи з того що потир названо походженням із домової церкви, тобто каплички яка була в самому палаці, то можемо приписати донаторство чаші й гетьману і це самий початок 18 століття.
