Сергій Ліщук: "Валенсія — найкомфортніше місто на Землі"

1745 0

Ми у соцмережах:

Сергій Ліщук:

Сергій Ліщук нині є чи не найуспішнішим рівненським спортсменом. У сезоні, що минув, 32-річний баскетболіст разом зі своїм клубом "Валенсія" виграв другий за престижністю континентальний клубний турнір — Єврокубок. Крім того, Сергій та його команда, як ніколи, були близькі до виходу у фінал чемпіонату Іспанії. Лише на останніх секундах вирішальної п'ятої гри левантійці програли "Барселоні". Про спортивні перспективи, а також про своє іспанське життя під час нетривалого перебування у Рівному Сергій Ліщук розповів читачам "РВ".

ЛИЩУК_ВАЛЕНСИЯ

Сергій Ліщук з дочкою
— Чого не вистачило у драматичному протистоянні з "Барселоною"? — Не вистачило якоїсь частки секунди. У цій серії ми виглядали достойно. І загалом сезон для команди вийшов дуже хорошим. Коли пролунала фінальна сирена в заключній грі проти "Барселони", гравці були засмучені, й не лише поразкою, усі розуміли, що у такому складі ми більше не зіграємо, хтось піде на підвищення, а хтось навпаки. — А як би ти оцінив свою особисту гру? — Я задоволений. Протягом сезону мене переслідували травми, але у вирішальний момент я зміг допомогти команді. Тому поставлю "четвірку". — Після заключної гри з "Барселоною" у тебе на очах з'явилися сльози, щось подібне було і коли ти оголосив про завершення виступів у збірній. Попри свою візуальну міць, ти емоційна людина? — Я дуже емоційний. Я віддав "Валенсії" п'ять років. Нині моє майбутнє невідоме. Можливо, що це була моя остання гра у цьому залі, перед цією публікою, тому я дав волю емоціям. — Якщо "Валенсія" не продовжить з тобою контракт, яким бачиш своє майбутнє? — Думав після виступів в Іспанії ще 2-3 роки пограти на Батьківщині. Але зараз Україні не до баскетболу. Тож агент підшуковує команду, але не в Україні. — Ти у складі "Валенсії" виграв два Єврокубки, який з них був більш цінним? — Завжди більш дорога наступна нагорода. Але цього року усе йшло якось складно, тому коли виграли, усі були дуже раді. Емоції переповнювали, гуляли три дні. — Чи є шанси побачити Сергія Ліщука знову у збірній? — Я дуже-дуже хотів би повернутися у збірну, я почав у ній виступати в 19 років, і це для мене не порожній звук. Але мене весь рік переслідували травми. Якщо буду готовий на 100%, обов'язково допоможу. Нині у нашій збірній багато молодих талановитих хлопців, тому не хочу займати чиєсь місце. — Чим відрізняється спортивна атмосфера в Іспанії та Україні? — Там атмосфера просто чудова. На наші ігри ходять і діти, і бабусі та дідусі. Зали переповнені. У нас зал на 8 тисяч місць, і на кожній грі він на 70-80% заповнений, і так скрізь. Аналогічна ситуація з футболом. Робота спортивних медіа у жодне порівняння не йде. До гри детальний аналіз, спортивні газети усі товсті... — Чим займаєшся ще, крім баскетболу? — Виховую доньку Настю. На інше просто немає часу. Гуляю з нею після тренувань, у вихідні їздимо на море або ходимо в ресторан. — Валенсія подобається? — Це, напевно, найкомфортніше місто на землі. Чудовий клімат, море, є старе місто, нове місто. Населення 800 тисяч, але при цьому усе компактно. — Місцевою зіркою себе відчуваєш? — Зіркою не відчуваю, але певна увага, звісно, є. Іноді люди на вулиці підходять, про щось розпитують. — З іспанськими українцями спілкуєшся? — У Валенсії чимало людей як з України, так і з Росії, але друзів у мене там немає. Якось клуб влаштував мою зустріч з українськими дітьми, але це була разова акція. — За подіями в Україні спостерігаєш? — Дуже переживаю з цього приводу. Навіть подумати не міг, що в XXI столітті в Європі буде війна.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також