На тринадцятому місці завершили свій тринадцятий чемпіонат України баскетболісти рівенського «Пульсара». Враженнями від виступу команди з нами поділився її головний тренер Сергій Шемосюк.
— Безумовно, цей сезон був найтяжчим для нашої команди за всю її історію. Ми добре підготувалися, провели повноцінні збори, грали товариські матчі, брали участь у турнірах. Але вже зі стартового матчу чемпіонату нас почали переслідувати нещастя. У першій грі з «Будівельником» зламав ногу Артимович. Після цього до кінця першого етапу нам так і не вдалося зіграти у повному складі. Лише коли розпочалися ігри за 9-14 місця, ми змогли показати той баскетбол, який привів нас до перемог. — Проте навряд чи травми можна назвати єдиною причиною невдач? — У нас зараз одна з найстаріших команд, а тому ми почали активно омолоджувати колектив. В окремих іграх ми показували хороший баскетбол, в деяких зустрічах нам для перемоги не вистачало одного, двох, трьох очок. Проте були й позитивні моменти. До команди вдало влилися Вадим Рєка та Олександр Рихлюк. У деяких матчах на високому рівні грав Анатолій Дубнюк, хоча, переконаний, потенціал у нього величезний. Були вдалі ігри у виконанні Андрія Артимовича та Іллі Шемосюка, їм ще не вистачає досвіду, проте в наступному чемпіонаті вони мають про себе заявити. У кількох поєдинках непогано виглядав Денис Баяндін. За цими баскетболістами майбутнє. — Чи задовольнила вас система проведення цьогорічного чемпіонату? — Я проти такого чемпіонату. Команда проводить мало поєдинків, повинно бути за сезон 40-50 матчів, а при цій системі — 22, це мало, важко проявити себе. Але слухають насамперед думку лідерів — «Азовмашу», БК «Київ», «Хіміка», а їх така система влаштовує. — Чи відома схема проведення чемпіонату в наступному сезоні? — У Миколаєві була нарада щодо цього питання. Скоріше за все, буде 12 команд, перед якими будуть поставлені досить суворі вимоги. Вимога номер один — це спортивні споруди, в яких проводитимуться ігри. На жаль, Рівне не має спортивної бази, де можна проводити змагання такого рівня. Тому спортзал, комплектація команди та пошук додаткового фінансування — це ті три головні напрями, над якими ми працюватимемо. — Ви сказали, що залишиться дванадцять команд, а «Пульсар» став тринадцятим, чи означає це, що Рівне залишиться без суперліги? — Ні, «Пульсар» входить до числа цих дванадцяти колективів, оскільки СК «Маріуполь» переходить грати у вищу лігу. Звісно, харківський «Політехнік» теж претендуватиме на місце у суперлізі, у них є великий козир — палац спорту. Проте я сподіваюся, що спортивний принцип все ж візьме гору і нас не образять. — Чи відбудуться у «Пульсарі» якісь кадрові зміни? — Закінчили свої виступи у нашій команді Андрій Костко та Сергій Кіба, під питанням ще деякі гравці. Вік бере своє, а вимоги нині у суперлізі високі. Наша стратегія — перспективні невисокооплачувані баскетболісти. Зараз ми ведемо переговори з великою групою молодих виконавців з інших міст. Усіх їх ми запросимо на перший збір, під час якого й вирішимо, хто нам підходить, а хто ні. Зараз багато говориться про прогрес команди з Черкас. На жаль, ми не можемо собі дозволити такого гравця, як, скажімо, Джонсон, який починав сезон у НБА, а закінчував в Україні. Лише уявіть, яка у нього зарплата. Про щось подібне ми навіть мріяти не можемо. А тому йдемо іншим шляхом. — Гравці з другої команди практично не з’являлися в іграх суперліги, а хлопцям вже під 20 років... — Рівень суперліги зріс, легіонери дають про себе знати, адже в Україні грає чимало баскетболістів, що виступають за збірні своїх країн. На такому рівні 19-20-річним хлопцям дуже непросто себе проявити. Але я бачу, що ми рухаємося у правильному напрямку. Шелуха, Кавалерідзе, Захожий, Горенков — на них великі надії. Якби ці хлопці грали у вищій лізі, то цілком могли б боротися за медалі. — Ви згадали про Олександра Захожого, як у нього зі здоров’ям? — За півтора року можна втратити все. Він переніс кілька операцій. Але у нього фантастична любов до баскетболу, і це, я вірю, допоможе йому повернутися у великий баскетбол. Хоча загалом щось прогнозувати складно. — Успіхи команди напряму залежать від її бюджету, чи є надії на те, що фінансування команди збільшиться? — Хочеться вірити, що усе буде добре. Чималі надії ми покладаємо на нову обласну владу — Данильчука, Королюка, Матчука. Новий голова обласної ради сам був президентом клубу, і йому не треба пояснювати, що це таке. Для Рівенщини «Пульсар» — це не порожній звук, це справді команда майстрів, а не так, як деякі інші тільки називають себе майстрами. Для того, щоб впевнено дивитися у майбутнє, новій владі треба думати про фізичне та духовне здоров’я нації.
