Голова Національного банку України Сергій Тігіпко впевнений, що курс гривні, який тримається зараз, є оптимальним і не буде піддаватися суттєвому перегляду. Більше того, пан Сергій впевнений, що будь-яка зміна курсу може призвести до зубожіння людей, а цього він допустити не може. У розмові з рівенськими журналістами, які на його запрошення побували в НБУ, Тігіпко був якомога щирим:
— Стабільність курсу гривні по відношенню до долара — основне завдання НБУ. І в основному ми цим і займаємося. Пояснюється це тим, що понад 70 відсотків зовнішньоекономічних контрактів України укладаються саме у цій валюті. Більшість боргів, які має наша держава, — теж у доларах. Врешті-решт, якщо ви поцікавитеся, скільки коштує квартира, наприклад, у Рівному — вам скажуть ціну теж у доларах, тобто українці звикли до американської валюти. А те, що курс гривні — оптимальний, свідчить хоча б той факт, що НБУ постійно поповнює свій валютний запас. Тільки за серпень ми купили 560 мільйонів доларів — рекордну суму за час незалежності, й на сьогодні валютний запас НБУ становить 6,8 мільярда доларів. Так що приводу для хвилювань я не бачу. Стабільний курс гривні — це, насамперед, благополуччя наших громадян, адже як тільки ми здешевлюємо гривню на 5 відсотків і цим самим покращуємо становище наших експортерів, ми цим самим зменшуємо купівельну спроможність українців, а тому цього допускати не можна, і НБУ робитиме все від нього залежне, щоб утримувати курс. — Ходять чутки, що ваша ініціатива виплатити всю суму боргу МВФ у сумі 1,8 мільярда доларів призведе до різкого падіння гривні… — Чутки безпідставні. А повернути вже зараз борг перед МВФ, час сплати якого лише у 2009 році, ми можемо. І для цього є всі підстави — великий валютний запас, стабільне зростання економіки. Ці кошти — 1,8 мільярда доларів — надані нашій державі для утримання стабільного валютного курсу і зараз вони не використовуються. Питання: для чого ж тоді ми повинні платити 2,9% річних за користування цими грошима? Повернувши борг зараз, ми зекономимо для бюджету 40 мільйонів доларів. Таким чином, у НБУ не залишиться боргів, а ще близько 9 мільярдів доларів винен іноземним кредиторам Мінфін. — Коли ж нарешті українці вийдуть зі стану бідності? — Середня зарплата в Україні — 75 доларів. Про це каже статистика. Проте ми чудово розуміємо, що таких грошей не бачить більшість українців — високі зарплати в Києві, великих містах, є ще прошарок багатіїв, які добре заробляють — і все. Нещодавно повернувся з Казахстану — там середня зарплата і пенсія вдвічі вищі за українську. Чому так сталося? А тому, що ми не робимо тих змін, які необхідно робити і які вже зробили казахи. Насамперед, необхідно провести політичну реформу. Як не дивно це звучить, але голова Нацбанку повинен говорити про таке, бо для економіки необхідна відповідальна політична влада. Друге — провести економічні реформи. Що в нас робиться з ПДВ? А з оподаткуванням? Потрібно завершити приватизацію, бо всі вже переконалися у тому, що держава — найгірший власник. Право на власність повинне бути священним, а не так як у нас робиться — підходить чиновник з адміністрації й каже людині: тобі потрібна допомога? Я тобі дам трохи грошей, тільки віддай мені свої акції підприємства. — Складається враження, що для вас ліберальні засади економіки, приватна власність — це святе. — Ні, це — не святе, це — здоровий прагматизм. Ми нічим не відрізняємось від поляків чи французів, але бідні. І не тому бідні, що дурні, а тому, що необхідно умови нормальні для роботи створити. Ось тоді й подивимося на українців — як вони за нормальних умов запрацюють. Мені політичні радники говорять: «Ви не теплий чоловік, оперуєте цифрами, фактами. Від цього падає ваш рейтинг». Плювати я хотів на рейтинги! В цій країні необхідно говорити правду, а іноді ломом по голові бити, щоб дійшло — потрібні зміни, потрібні нормальні економічні умови для підприємництва. А рейтинги… Рейтинги з часом поростуть.
