На острові Дубовець у межах Дубна археологи знайшли крем’яні жниварські знаряддя праці. Серпи лежали поряд один із одним на однаковій глибині.
«Це Знахідкам більше двох з половиною тисячоліть – це часи Геродота», – повідомив кореспондентові Радіо Свобода один з ініціаторів експедиції, керівник Міжрегіональної громадської організації «Дубенський археологічний осередок» Андрій Бардецький. Науковці припускають, що ними користувалися скіфи-орачі, сліди яких періодично знаходять на території південної Волині.
Це не найдавніші артефакти з експедиції на території пізньосередньовічного Свято-Воскресенського монастиря. Дещо раніше у давнішому горизонті на території розкопок були віднайдені сокири з опоки – знаряддя первісних мисливців.
Щодня археологи знаходять фрагменти предметів побуту, посуд, прикраси, натільні хрестики, монети; віднайдені дев’ять поховань. Зараз тривають пошуки фундаменту монастирського храму.
Започаткувати експедицію «змусили» скарбошукачі та місцеве звірогосподарство, яке влаштувало на острові смітник. Археологи Андрій Бардецький та керівник відділу історико-культурного заповідника міста Дубно Юрій Пшеничний створили проект, який минулоріч підтримала Британська рада в Україні, а нинішнього року – міська рада Дубна.
До розкопок долучилися практиканти з Національного університету «Острозька академія» та місцеві волонтери.
Жіночий монастир, заснований у 1592 році князем Василем Костянтином Острозьким, рівно за 240 років був скасований указом російського імператора (на той час він був уніатським). Картографи оминули це місце, тож пошуковці розпочали роботу «всліпу», однак натрапили саме на територію монастиря.
