Серцево-судинних центрів буде два: у Рівному і Сарнах

За кошти Світового банку на Рівненщині до 2020 року відремонтують більше сотні амбулаторій та ФАПів­, відкриють сучасні кардіологічні центри та створять електронний реєстр людей, які мають проблеми з серцево-судинною системою. А що зроблять вже до кінця цього року — розповів під час відеозустрічі у редакції «РВ» керівник групи впровадження проекту Світового банку на Рівненщині Сергій Рибачок.

— Протягом чотирьох років ми навчимо рівненських медиків сучасних методів діагностики та лікування хвороб системи кровообігу, - розповідає пан Рибачок. — Уже провели третину тренінгів, і близько 500 лікарів Рівненщини ці навчання пройшли. Також закупили 18 «швидких», і за декілька місяців їх поставлять в усі райони області. Заодно уклали контракт з однією з найвідоміших IT-компаній України на розробку електронного медичного реєстру, який об'єднає більшість медичних закладів області в єдину мережу. Поки компанія працює над електронною системою, готуємо приміщення, де буде розташований сервер, та проводимо закупівлю близько 300 одиниць комп'ютерної техніки. 74% розділимо між сімейними лікарями, частину отримає екстрена меддопомога, а інші — районні та обласна лікарня. - Реєстр включатиме лише пацієнтів, які мають серцево-судинні хвороби? - У межах проекту ми створимо спеціалізований кардіологічний реєстр, але ми дали IT-спеціалістам завдання врахувати можливість його розширення. У будь-який момент, коли буде бажання лікарів і невелике фінансування, його можна буде зробити повноцінним медичним реєстром усієї області. — «Швидкі», які закупили за кошти Світового банку, матимуть спеціальне обладнання для порятунку людей, в яких трапився інфаркт чи інсульт. Їх використовуватимуть лише для транспортування таких хворих до Рівного? — Автомобілі будуть на балансі районних та міських лікарень. Призначені вони, у першу чергу, для перевезення людей з гострими формами серцево-судинних захворювань від місця їхнього проживання до обласного кардіологічного центру в Рівному. Ймовірно, що їх використовуватимуть і в інших невідкладних ситуаціях, але це вже на відповідальності медзакладів. Кошти на експлуатацію «швидких» та на пальне для них мають передбачати, до слова, у бюджетах лікарень, до яких вони будуть прикріплені. — Коли розпочнуть ремонтувати ФАПи та амбулаторії? — У планах — 105 об'єктів. Роботи здійснюватимемо у три етапи. Наразі проводимо тендер для тих закладів, які потрапили у перший етап (північні райони області. — Ред.). Трохи розчарований, бо думав, що участь у торгах захочуть взяти значно більше будівельних фірм. Окрім того, незабаром закінчимо ремонт одного крила на першому поверсі обласної клінічної лікарні, де буде серцево-судинний центр. — У центрі, про який говорите, будуть проводити операції, яких досі на Рівненщині не робили? — В області вже проводять ці операції, до прикладу, зі стентування (розширення судин). Але є проблема з обладнанням. Наприклад, ангіографічна система, яку наразі використовують у Рівненській обласній клінічній лікарні, вичерпала свій ресурс ще років п'ять тому. Працювати з цим обладнанням небезпечно, бо під час операції воно може просто вимкнутися. Фактично, лікарі оперують з нею винятково завдяки своєму професіоналізму. Ангіографічний комплекс, який закуплять за кошти Світового банку, — сучасна систем, яка показуватиме набагато точніші дані. Окрім того, закупимо й інше обладнання. Також хочемо під час наступного приїзду місії Світового банку на Рівненщину звернутися з проханням розширити проект і створити ще один серцево-судинний центр у Сарнах. У цьому є нагальна потреба, бо відстань між крайніми північними районами і Рівним занадто велика. За результатами перших закупівель ми зекономили 1,5 млн. доларів. Цієї суми вистачить на створення кардіологічного центру в Сарнах. - Соціологічне дослідження показало, що рівняни не надто переймаються власним здоров’ям. То проект Світового банку не змінить статистику смертності від інсультів та інфарктів? - Якими б хорошими лікарі та обладнання не були, якщо хворі вчасно не звертатимуться по допомогу, рівень смертності не знизиться. Тому ми уже цього року розпочнемо інформаційну кампанію, розповсюджуючи буклети, друкуючи матеріали та готуючи передачі на радіо та телебаченні про симптоми серцево-судинних захворювань, як потрібно себе поводити, якщо симптоми проявляються і т.д. Окрім того, дуже сподіваюся, що у нас запрацює інституту сімейних лікарів, які триматимуть зв’язок зі своїми пацієнтами і стежитимуть за їхнім здоров’ям.