Під час війни життя не зупиняється. Ті, хто не в дорозі й не на фронті, як і раніше живуть, працюють, навчаються… І відпочивають – без відпочинку ніяк!
І що бачить втомлений українець, увімкнувши у вільний час телевізор? Він бачить нескінченні інформаційні «марафони» на тему війни і всього, що навколо неї. Все це потрібно, немає заперечень. Та навряд чи перегляд цих «марафонів» дозволить людині відпочити. Навпаки – новини додатково збуджують і без цього розхитану війною психіку. Як наслідок – повноцінного відпочинку не виходить.
Очевидно, що телевізор має, окрім новин, пропонувати і щось інше – хоча би ті ж фільми чи серіали, які б дали можливість глядачу на певний час перемкнути свою увагу і відпочити. А де ж їх узяти? Усі чи майже всі українські канали-марафонщики чи не цілодобово крутили до війни серіали та фільми російською мовою. Або власне російські, або наші, зроблені російською для російського ринку. Ясно, що таке нині не покажеш. Ну які «Свати» коли йде війна з цими «сватами»? Виглядає, що у головних українських телеканалів обмаль власне української кіно та серіальної продукції.
Що робити? Гадаю, що наші західні партнери з розумінням поставляться до того, що українські телеканали безплатно показуватимуть під час війни американські та інші західні фільми та серіали відповідного спрямування. Серіалів там більше і вони кращі за російські чи українсько-російські. І у цих серіалах, на відміну від «Сватів», все зрозуміло. Так само, як все зрозуміло тепер і нам. І так хочеться хоча би на годинку поринути від тривожних новин у світ телевізійних ілюзій. Справжніх, а не тих, що десятиліттями показували пор наших телеканалах!
Микола Несенюк
