Андрій Бортник досі керує Рівненським центром екстреної медичної допомоги. Хоча, на думку перевіряючих та правоохоронних органів, має бути відсторонений. Адже підозрюється в тому, що незаконно нарахував «ковідні» доплати своїм підлеглим — загалом понад 400 тисяч гривень. В Держаудитслужбі кажуть, що й раніше при ревізіях виявляли порушення в закладі.
Анатолій Карп’юк, начальник Держаудитслужби:
— В документах чітко прописано, що до переліку працівників, які можуть претендувати на «ковідні» виплати, входять фельдшер, медична сестра і водій. Доплати ж натомість отримали 40 диспетчерів, сам Бортнік, його заступники, завідувач диспетчерської, сестри-господині — загалом 48 осіб отримали кошти. На що не мали права. Звичайно, доплати відносно невеликі — 2000-3000 гривень. Найбільша у Бортніка — 10 тисяч гривень. Він сам віддав наказ, хто має отримати доплати. Він за це порушення заплатив середній заробіток — 27 тисяч гривень. Бо передбачено, що керівник у випадку порушення з оплати праці може вносити свій середньомісячний заробіток як компенсацію. Підписав акт, що означає, що претензій до ревізора не має. Він нічого не спростовував, фактично визнав порушення. Акт про ревізію ми передали в СБУ у вересні 2020 року.
Аналогічні порушення були виявлені й в інших «ковідних» лікарнях: в Костопільській — 135 тисяч гривень, в Сарненській — 154 тисячі.
У Держаудитслужби й раніше були питання до «екстренки». Запчастини не мінялися, а вони їх списували. Викликів не було, а пальне списувалося, наче машини виїжджали.
Андрій Колесник, адвокат:
— 1000 працівників попросили не відстороняти їхнього керівника від роботи. Підписи зібрали за два дні. Документ, на підставі якого здійснюються всі ці доплати, — Постанова Кабміну від 23 березня 2020 року №246. В ній сказано: «медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з надання медичних послуг хворим на коронавірусну хворобу… медичним та іншим працівникам саме екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, які задіяні до реагування на випадки коронавірусної хвороби та уклали договори з НСЗУ». Хто як не диспетчери — це якраз перші працівники, які мають реагувати? Без них бригада не виїде на допомогу.
Тут також розписано алгоритм нарахувань, згідно з яким конкретний перелік посад працівників, яким встановлюється доплата, затверджується керівником закладу охорони здоров’я. Саме НСЗУ перевіряє, як були витрачені їх кошти, на які послуги. Це передбачено договором. Щомісяця заклад відсилає звіт. Якщо є якісь питання, то НСЗУ одразу реагує і припиняє виплати. Більше того, в листі, який був наданий суду, НСЗУ надає право розпоряджатися всіма залишковими коштами закладу на власний розсуд. Бортнік ці кошти не розтратив, а розподілив між колективом. І не у вигляді 300% надбавки, яку отримали члени виїзних бригад, а до 50% максимум.
Андрій Бортнік:
— Все згідно з договором, згідно з постановою Кабінету Міністрів, згідно із законом. Це не було моє особисте рішення. Як керівник, я прийняв рішення, щоб в людей був стимул працювати. Заступники теж отримали кошти, бо брали участь в організації процесу з ліквідації пандемії «ковіду».
Любов Волинець, старший лікар зміни:
— Я — одна з тих, хто отримав доплату… Ми від телефонів не відходили, працювали в позаурочний час. Наші лікарі після викликів бігли в диспетчерську до нас на консультації. Та вони часто не встигали помити руки після виклику, стільки було роботи! Після важкохворих «ковідних» пацієнтів я заходила в машини. Я одна зі своєї родини перехворіла на коронавірус. То де я заразилася? З персоналу диспетчерської перехворіла половина. Часто до сімейного лікаря пацієнти не могли дотелефонуватися. Куди ж вони телефонували? Саме старші лікарі зміни їх консультували. У всіх працівників зараз одна реакція: що це шиють нашому керівникові? Він молодий і енергійний і нас влаштовує.
Андрій Бортнику 14 січня суд обрав міру запобіжного заходу — особисте зобов’язання. Розгляд клопотання прокуратури про відсторонення його від посади суд розгляне 24 січня.
Дарина Гузенкова.
