Виконавчий збір — це кошти, які стягують з боржника, якщо він самостійно не виконав рішення у строк, встановлений державним виконавцем.
У постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець відповідно до закону надає боржнику строк до 7 днів для самостійного виконання рішення, а якщо йдеться про виселення — до 15 днів. Якщо протягом цього часу боржник не виконає рішення суду, державний виконавець розпочинає примусове його виконання і виносить постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, який становить 10% від суми, що підлягає стягненню, або від вартості майна боржника, якщо виконавчий документ передбачає його передачу. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру (за яким він зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення), виконавчий збір стягується у таких розмірах: 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — для фізичної особи та 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — для юридичних осіб. Виконавчий збір також стягується, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа та у разі самостійного виконання рішення боржником після початку примусового виконання такого рішення, зокрема, коли боржник переказав кошти для погашення заборгованості безпосередньо на рахунок стягувача. Крім того, законодавством передбачено категорії рішень, за якими виконавчий збір не стягується. Це документи про конфіскацію майна, про стягнення періодичних платежів, виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених згідно із законом "Про виконавче провадження".
