Кілька днів тому у мережі буквально «вибухнула» новина про те, що компанія з орбіти Ігоря Коломойського викупила стратегічне держпідприємство - Аульську хлоропереливну станцію. Таким чином, олігарх остаточно монополізував питання очистки питної води у нас в державі, оскільки це підприємство разом із «Дніпроазотом» є єдиними в Україні, які займаються виготовленням та розливом рідкого хлору та пов’язаних із ним хімічних компонентів, що використовують водоканали у своїй роботі.
Ще досі свіжі в пам’яті у багатьох керівників водоканалів країни події 2018 року, коли підприємство «Дніпроазот» з орбіти Коломойського зупинило виробництво рідкого хлору, в результаті чого Україна опинилася на порозі екологічної катастрофи. Тоді питання з постачанням реагенту вдалося вирішити завдяки Аульській хлоропереливній станції - єдине в Україні підприємство, яке займається транспортуванням реагенту і має обладнання для переливання хлору. Два роки тому воно допомогло забезпечити водоканали імпортним хлором.
У підсумку «Дніпроазот» відновив виробництво рідкого хлору, але з більш високими цінами - з менш, як 7 тисяч гривень вони злетіли до 36 тисяч за тонну (на деяких закупівлях ціна сягала і 50 тисяч гривень за тонну). Ці гроші автоматично були включені в платіжки за воду, а отже українці вже переплатили підприємству олігарха сотні мільйонів гривень.
Уже тоді керівництво підприємства задумалося над тим, аби придбати власну установку для виготовлення цього хімічного компоненту, без якого очистка питної води сьогодні просто не можлива. Коли ж з’явилася інформація про приватизацію Аульської хлоропереливної станції, ці наміри стали більш рішучими.
— Монопольне становище в руках однієї людини завжди має свої ризики. А особливо з огляду на те, що ця монополія, на відміну від наших тарифів, зараз ніяк не контролюється державою. Ми щомісяця для очистки питної води купуємо 10 тонн гіпохлориту натрію марки А, який із потрібною концентрацією випускає лише підприємство «Дніпроазот». Це орієнтовно 250 тисяч гривень, - пояснює директор «Рівнеоблводоканалу» Андрій Карауш. - З огляду на повну монополізацію цього хімічного гіганта і гіркий досвід дворічної давнини, ми вирішили підстрахуватися. Не гоже, щоб рівняни ставали заручниками настрою та забаганок одного олігарха. Тож звернулися в обласну раду, аби депутати внесли зміни до нашої програми розвитку і передбачили 780 тисяч гривень на придбання власної станції із виготовлення гіпохлориту натрію.
За словами Андрія Карауша, ця станція не зможе повністю забезпечити потреби підприємства у гіпохлориті натрію (установка потрібної потужності коштує кілька мільйонів гривень), однак покриє їх принаймні на третину. Іншими словами, у разі виникнення якихось форс-мажорних обставин із постачальником цієї хімічної речовини, підприємство зможе майже безболісно працювати певний час. Окрім того, ці установки є мобільними. Тобто їх можна підключати і проводити очистку питної води безпосередньо на насосній станції.
Як каже пан Карауш, придбання цієї установки стане черговим кроком до незалежності обласного водопостачального підприємства від приватних монополістів. І якщо вона себе зарекомендує добре, то не виключено, що згодом подібні станції із виготовлення гіпохлориту натрію з’являться і на інших насосних станціях «Рівнеоблводоканалу».
