Майже 25 років полковник Олексій Лозян працює в міліції. Сім років він очолював Костопільський райвідділ міліції, потім працював начальником Рівненського міськвідділу, донедавна — відділ кримінальної міліції у справах дітей. Нині Олексій Лозян керує управлінням громадської безпеки УМВС в області і, зокрема, дільничними інспекторами.
— Що, на вашу думку, має уособлювати дільничний інспектор? — Що не кажи, а дільничний інспектор — це народний міліціонер, бо саме він найбільш наближений до людей. Як спрацює дільничний, як він буде спілкуватися з людьми, така думка про міліцію буде і в людей. Зараз в області працює 320 дільничних, і це — незначний некомплект. Керівників міськрайвідділів міліції зобов'язано вирішити це питання якнайшвидше — у комплексі з матеріально-технічним забезпеченням і належною оплатою праці. Зокрема, у Рівненському міськвідділі, де нещодавно працювало лише 40 дільничних при нормі 75, зараз вакансій немає. Для вирішення цієї проблеми ми виїжджали у кожен район, де за участю керівництва області, місцевої влади обговорювали питання забезпечення дільничних приміщеннями для роботи. Грошове забезпечення з листопада минулого року збільшилося на 40%. Працюємо над створенням належних умов праці, тобто відкриваємо дільничні пункти міліції. Нещодавно відкрили такі пункти в обласному центрі та у селах Дядьковичі, Новоукраїнка і Квасилів Рівненського району. Планується зведення будинків шерифів, перший на черзі — у селі Яполоть Костопільського району. В Рокитнівському районі ми пішли іншим шляхом — ті працівники, які дискредитували себе і не хочуть працювати, звільнені із займаних посад. Тому тут проблема неукомплектованості кадрів буде вирішена з приходом молодих спеціалістів. — Яке оптимальне співвідношення між кількістю дільничних і населенням? — Нині діють такі розрахунки: в середньому на одного дільничного в сільській місцевості припадає 2200 мешканців, у місті — 3000. У кожному населеному пункті, де мешкає понад п'ять тисяч осіб, має бути дільничний пункт міліції. Утім, у нашій області не так багато населених унктів з такою кількістю мешканців. — Чи відрізняється чимось народний міліціонер, який працював 20 років тому і зараз? — Змінилося те, що небагато людей працюють тривалий час на посаді дільничного інспектора міліції. В Костополі, коли я був начальником міліції, місто було поділене на дві, так би мовити, робочі зони, а район — на чотири. Я призначав старшим дільничним старшого оперуповноваженого карного розшуку, забезпечував його авто і відповідними умовами для роботи. У мене був такий старший дільничний, Юрій Василець, котрий мав і квартиру, і транспорт, а відтак був і найкращим міліціонером. Має бути передусім зацікавленість. Нині все змінилося, і якщо ми зараз здійснимо комплекс заходів, які вже розпочали, то сподіваюся, що у нас будуть дільничні, для яких ця робота стане постійною. Водночас, я вважаю, сказати "ось найкращий дільничний" і нагородити його грамотою до Дня дільничного — це, так би мовити, одноденна акція, яка не дасть результату. Я цілком підтримую позицію начальника управління — спочатку з'ясувати проблеми, взятися їх вирішувати, а потім уже вимагати результати. — Який відсоток злочинів розкривають шерифи? — За п'ять місяців 2012 року розкрито безпосередньо дільничними інспекторами міліції 603 злочини, що становить 27,3% від загальної кількості. По Україні цей показник — 25,8%. Я хотів би, щоб дільничний інспектор працював з наснагою і робота йому приносила задоволення, у тому числі і матеріальне. Якщо працівники органів внутрішніх справ будуть зацікавлені в службі, то працюватимуть довше, і результати будуть кращі. Особисто я нині сиджу "на чотирьох кріслах" — начальник дозвільної, начальник дільничних і охорони громадського порядку і начальник управління громадської безпеки. Та я не нарікаю, адже так склалися обставини. Від підлеглих вимагаю організованості, уміння розраховувати відповідно свої сили і для роботи, і для відпочинку.
