П’ять років тому чи десь близько до того усіх нас оточував контроль. Оточував у прямому і безпосередньому сенсі цього слова. Скажете, що контроль має здійснюватися, а не дзвеніти про себе звідусіль, де треба і не треба. Бо справжній контролер у тому ж тролейбусі не завжди голосно повідомляє про те, що зайшов.
Тоді ж усе було не так — із телевізорів, радіоприймачів, інтернету та інших рекламних носіїв нам по сто разів на день повідомляли, що повсюди здійснюється тотальний контроль. Займається цим конкретний чоловік непоказної зовнішності. І за це ми його маємо обрати міським головою. Не знаю, як вас, а мене цікавило не стільки те, чи стане той «контролер» міським головою, скільки те, що буде потім із тим його «контролем»? Відповідь напрошувалася сама — якщо оберуть, то контролювати себе самого йому вже не буде жодних причин, а якщо не оберуть, то й поготів не варто буде витрачати на рекламу чесно зароблені десятки мільйонів. Так воно тоді і сталося. Той мужичок, що рвався п’ять років тому на посаду голови, нині живий та здоровий. Хіба що бажання контролювати все довкіл у нього зникло раз і назавжди. Зникло наступного дня після виборів, які він очікувано програв. Думаю, що це бажання у нього тепер вже не з’явиться ніколи — чесних мільйонів під таку хохму вже ніхто не дасть. А під яку дасть? Цікаво буде подивитись під час передвиборчих перегонів. Але не це головне. Головне, як відомо, — це люди! Що робитимуть наступного дня після виборів ті, хто у найближчі місяці показуватиме нам свою турботу про нас же? Чи будуть вони такими ж самими благодійниками та доброчинцями, якими стануть або вже стали тепер? Чи даруватимуть вони нам і надалі насолоду бачити їхні зображення у найнесподіваніших місцях? Чи навпаки — підуть цілком очікуваним шляхом того контролера п’ятирічної давнини, забувши про усі обіцянки і шкодуючи за витраченими дарма часом, грошима та нервами? До цього може і не дійти, коли людина справді, а не під вибори, займається потрібними і корисними не лише собі справами. Та чи є такі серед кандидатів? Хочеться вірити, що є? Але вірити поки що не виходить — увесь час той контролер згадується…